Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Таку тезу підтверджує дисертаційне дослідження члена кафедри теорії і методики технологічної освіти та інформатики О.В.Омельчука ”Методика профільного навчання старшокласників художнього оброблення матеріалів“ на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Науковим керівником роботи виступав кандидат педагогічних наук, доцент Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка Ю.О.Туранов. Дисертація успішно захищена на засіданні спеціалізованої вченої ради в НПУ ім.М.П.Драгоманова. Опонували нашому науковцю доктор педагогічних наук, учений секретар Відділення професійної освіти та освіти дорослих НАПН України, професор В.П.Тищенко, кандидат педагогічних наук, доцент Інженерно-педагогічного інституту НПУ ім.М.П.Драгоманова А.І.Бровченко. Автор дисертації констатує, що у науковій теорії і педагогічній практиці створені певні передумови для розв’язання проблеми розвитку знань, умінь і творчих здібностей учнів в умовах професійної художньо-творчої підготовки в загальноосвітній школі, і тут же наголошує, що недостатня розробленість і неналежний рівень науково-методичного супроводу профільного навчання художньої обробки матеріалів зумовлює потребу вдосконалення змісту та розробки методичних рекомендацій щодо його реалізації у процесі творчої художньо-трудової діяльності школярів.

Актуальність обраної проблематики дисертант обґрунтовує реальними потребами системи вітчизняної освіти та комплексом суперечностей, що склалися в національній школі на даний час: між потребою у формуванні творчої особистості та реальним станом профільного навчання в загальноосвітніх школах; між визнанням пріоритету розвитку творчих знань, умінь і здібностей учнів та впровадженням державних освітніх стандартів і жорстких вимог щодо їх дотримання, чим руйнується цілісність процесу формування творчої особистості; між потребою підготовки старшокласників за спеціалізацією ”Художня обробка матеріалів“  і недостатнім змістовим наповненням та недосконалістю навчально-методичного інструментарію досліджуваної проблеми. Це обумовило мету дисертаційного дослідження: розкрити зміст і методику профільного навчання художнього оброблення матеріалів і дослідити ефективність процесу творчої художньо-трудової діяльності старшокласників.

Дослідна експериментальна робота проводилася на базі Вілійської ЗОШ Шумського району, Кременецької ЗОШ № 3 і Білокриницької ЗОШ Кременецького району Тернопільської області, Меденицької СЗОШ Дрогобицького району Львівської області. На всіх етапах дослідження опитано 430 чоловік, з них 373 учні та 57 педагогів. Автор дисертації брав безпосередню участь у дослідно-експериментальній роботі як вчитель технологій загальноосвітньої школи й аспірант Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка. Практичне значення проведених і проаналізованих у роботі досліджень полягає в тому, що вдосконалено зміст програми профільного навчання старшокласників за спеціалізацією ”Художня обробка матеріалів“ і розроблено рекомендації вчителям технологій щодо їх упровадження; підготовлено методичні поради зі створення в загальноосвітній школі розвивального навчально-виховного середовища, оптимального для забезпечення ефективного розвитку знань, умінь і творчих здібностей старшокласників у галузі художнього оброблення матеріалів.

Безсумнівними є наукова новизна і теоретичне значення дисертаційної роботи: вперше зміст професійного навчання старшокласників художнього оброблення матеріалів сформовано за гендерним принципом і забезпечено його інтегративну інваріантну складову; розроблено авторську методику профільного навчання старшокласників за спеціалізацією ”Художня обробка матеріалів“, яка передбачає чітку дидактичну схему-алгоритм розвитку знань, умінь і творчих здібностей школярів у процесі проектно-технологічної діяльності; експериментально визначені й теоретично обґрунтовані педагогічні умови, що сприяють формуванню творчої особистості школяра на основі розвитку його художніх здібностей, теоретичних знань і практичних умінь; з’ясовано етапи профільного навчання старшокласників і показники їх творчої художньо-трудової діяльності; обґрунтовано рівні розвитку творчих здібностей і навчальних досягнень учнів у галузі художньої обробки матеріалів.

У дисертації розглянута профільна технологічна підготовка як чинник розвитку творчої особистості школяра, здійснений сутнісно-логічний аналіз проблеми розвитку творчих здібностей учнів, проведено проектування процесу профільного технологічного навчання. Наголошено, що педагогічними умовами забезпечення ефективності творчого профільного навчання виступають включення педагогів і учнів у спільну творчу діяльність у сфері декоративно-ужиткового мистецтва, взаємодія учасників творчого художньо-трудового процесу в напрямі переходу учня з об’єкта у суб’єкт педагогічного процесу, забезпечення системного діагностування розвитку знань, умінь і творчих здібностей старшокласників у процесі творчої художньо-трудової діяльності. Наш науковець підкреслює: головним чинником реалізації профільного навчання в умовах старшої  загальноосвітньої школи є спільна творча діяльність, яка включає в себе індивідуальну творчість учнів і творчу навчально-виховну діяльність педагогів. Дисертант багато уваги приділив проектуванню структури та змісту профільного навчання старшокласників за спеціалізацією ”Художня обробка  матеріалів“ і розробці методики навчання школярів художньої обробки матеріалів в умовах технологічного профілю. Він визначив низку причин, які гальмують процес профілізації старшої загальноосвітньої школи: віддаленість змісту профільного навчання від інтересів сучасної молоді; відсутність науково обґрунтованих програм, недостатня кількість і неналежна якість навчальної і методичної літератури з декоративно-ужиткового мистецтва; невідповідність навчально-матеріальної бази сучасним вимогам і недостатній інтерес адміністрації ЗОШ, сім’ї, окремих культурно-просвітницьких організацій до впровадження профільного навчання за технологічним напрямом, в тому числі з художньої обробки матеріалів; дефіцит педагогічних кадрів відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та компетентності.

Автор дисертаційного дослідження запропонував власну оригінальну методику навчання старшокласників художнього оброблення матеріалів в умовах технологічного профілю, що включає підтримку у школярів стійкого інтересу до проектно-технологічної діяльності; здійснення педагогічного впливу на мотиваційно-ціннісну орієнтацію школярів щодо творчої технологічної діяльності; формування в учнів знань і вмінь, необхідних для виконання завдань творчого характеру; ускладнення змісту навчальних занять з художньої обробки матеріалів на основі вивчення школярами курсів ”Трудове навчання“ та ”Образотворче мистецтво“; залучення школярів до самостійної творчої пошукової діяльності; включення учнів і педагогів у спільну творчу діяльність в галузі декоративно-ужиткового мистецтва; педагогічне управління навчанням на основі особистісної взаємодії учасників творчого процесу; діагностування знань, умінь і творчих здібностей старшокласників з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Заслуговують на увагу статистичні параметри дисертаційної роботи: її матеріали викладені в 17 авторських публікаціях, з них 8 – у фахових виданнях, 7 – у матеріалах наукових конференцій, 2 – в інших виданнях. Загальний обсяг роботи складає 325 сторінок друкованого тексту, додатки – на 98 сторінках. Список використаних джерел містить 302 позиції. Робота збагачена 22 рисунками і 28 таблицями.