Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

До 85-літнього ювілею Ліни Костенко актори експериментального студентського театру ”Пілігрим“ під керівництвом Василя Скоропляса зробили чудовий подарунок шанувальникам таланту геніальної української письменниці: вони зіграли досить-таки непросту виставу за історичним романом у віршах ”Маруся Чурай“.

Більше десятка років тому у розмові з Василем Скороплясом Ліна Костенко сказала: ”Якщо колись вам доведеться поставити цей твір, не захоплюйтесь декораціями. Нехай головним буде живе слово, і те, що я хотіла ним сказати… “.

І колектив ризикнув виконати це завдання. Дійсно, мінімум декорацій вказував лише на загальну картину тогочасної України, стримані кольори не відволікали глядача від всеохопного, заворожуючого поетичного слова.

А студенти, яких бачили щодня і котрі, здавалося б, практично не відрізняються від своїх колег, не виділяються зі студентського колективу, – на сцені раптом перевтілювались і робили дивовижні речі. Досконале усвідомлення теми й ідеї ліро-епічного твору, майстерне володіння текстовим матеріалом, глибоко чуттєве  вживання в образи поетичних героїв – це наслідок як режисерської вимогливості, так і прагнення самих акторів долучитися до високого мистецтва і спробувати власні сили в іншому сценічному жанрі.

Переконливе слово Ліни Костенко, вкладене в уста душі українського народу Марусі Чурай (а її зіграли Марина Крупенко та Марія Міньковська), полкового обозного Івана Іскри (Павло Левицький), дяка-філософа (Антон Луб’яницький), судді (Олександр Ковень), переплітається з розмовами козаків (Володимир Репетило, Дмитро Черняк, Олег Бобко, Юрій Коханевич) на фоні збірного голосу народу (Вікторія Питулина, Віра Петручок, Марія Міньковська, Настя Іванюк, Наталя Ярмошевич, Наталя Левицька) і пісенного супроводу Софії Горобець. Саме така постановка дозволила відтворити тему нещасливого кохання Марусі та Грицька у поєд­нанні з широкою картиною життя України XVII століття. Та найголовнішим, безперечно, є порушені у творі вічні проблеми любові, патріотизму і зради, складних взаємовідносин митця і народу, які залишаються актуальними і в наш час. Творчий колектив студентського театру доніс до глядачів ідею незнищенності українського народу і глибокої віри в його духовну силу та могутність.