Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Результатом творчої співпраці Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, Інституту філології КНУ ім.Тараса Шевченка, Бердянського державного педагогічного університету, Міжнародної школи україністики НАН України і Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка став черговий 26-й том “Київських полоністичних студій”. Видання в основному містить матеріали до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, а також статті українських і зарубіжних дослідників, що порушують широкий спектр полоністичних проблем у галузі літературознавства та мовознавства. Книга побачила світ за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні. Її наукову редакцію здійснив член редаційної колегії тому, член-кореспондент НАН України, професор Ростислав Радишевський. В розділі “Навколо ювілею Тараса Шевченка” опубліковані аналітичні дослідження наших науковців. Кандидат філологічних наук, доцент Олег Василишин у статті “Тарас Шевченко в рецепції Бориса Харчука” окреслює образ Тараса Шевченка у прозовому та публіцистичному дискурсі відомого українського письменника, що здійснює представленням Шевченкової традиції у творчому доробку Харчука не лише оригінальними художніми засобами, а й на рівні цитувань і алюзій. Автор особливу увагу звертає на малу прозу письменника, за яку в роки радянського тоталітаризму він зазнавав переслідувань.

Завідувач кафедри педагогіки вищої школи, професор Олександр Безносюк (у співавторстві з Ольгою Плахотнік, КНУ ім.Тараса Шевченка) статею “Тарас Шевченко і Київський університет: мовою фактів і документів” розкриває київську сторінку в життєписі Великого Кобзаря. Автори дослідження основний акцент зробили на огляді фактів і документів, пов’язаних із приятельськими стосунками Тараса Шевченка з видатними викладачами та студентами Університету святого Володимира.

Завідувач кафедри німецької філології, доцент Марія Шмир представляє статтю “Т.Г.Шевченко і німецькомовний світ”, де розкриває шлях Тарасової творчості у німецьку літературу, розглядає перші спроби перекласти його твори німецькою мовою та підкреслює великий інтерес до спадку Тараса Шевченка серед творчої інтелігенції німецькомовного світу.

Наш молодий нвуковець Вікторія Якимович подає розвідку “Образ єврея у творах Тараса Шевченка та Діни Рубіної”, де досліджує особливості візуалізації образу єврея у поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” та у прозі Діни Рубіної. Автор підкреслює, що до стереотипної моделі сприйняття євреїв українським суспільством відноситься образ Лейби в Шевченкових “Гайдамаках” і стверджує, що особливе місце у творчості Діни Рубіної посідає єврейська тема, як в історії, так і в сучасності, як в Ізраїлі так і в діаспорі.

Серед 42 статей українських і польських авторів розділу “Полоністичні контексти” окремі стосуються кременецької тематики: “Прощання з Кременцем 1939” Станіслава Балінського” (автор – Генрик Дуда, Люблінський католицький університет Івана-Павла ІІ), “Світ і людина в епістолярії Юліуша Словацького“Листи до матері” (автор – Луїза Оляндер, Східноєвропейський національний університет ім.Лесі Українки) і “Деякі особливості кременецької поетики “Apollo Sarmatiens - 1712” (автор – Ольга Циганюк, Київський національний торгово-економічний університет).