Пошук

ТАЄМНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ

Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, завжди було і є ґрунтом культури, джерелом пізнання історії, звідси ідуть витоки творчості. Із далекого минулого прийшло до нас рукоділля (рук діло): шиття, плетіння, в'язання, вишивання, різьблення, ткацтво. І виникло воно з любові до рідної землі та батьківської оселі.

В аудиторії № 20 нашої академії проведено відкрите семінарське заняття для студентів-третьокурсників педагогічного факультету на тему «Українська вишивка».  Ми зверталися до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.

Організатором цього дійства була кандидат філологічних наук, доцент Ірина Миколаївна Комінярська, а з цікавими доповідями виступили студентки 31-СП групи.

Олеся Шматюк Олеся розкрила тему: «Українська вишивка як самобутнє явище культури», де розкрито історію вишивки, її основне призначення, види орнаментів, якими вишивали майстрині.

Ангеліна Коцюк розповіла про «Регіональні особливості виробів вишивкою». Студентка висвітлила питання, котрі безпосередньо стосуються вишивки етнографічних регіонів Полісся, Поділля, Карпат, Слобожанщини, Середньої Наддніпрянщини, Півдня України.

Тетяна Василець проаналізувала вишивку нашої Волині – прадавньої української  землї, краю задумливих небесно чистих озер, віковічних лісів, смарагдових лугів, де на кожному кроці – подих історії, опо­витий древніми  легендами й переказами..

Автор замітки Катерина Бойчук запропонувала тему «Українська вишита сорочка в художньому вишивальному мистецтві Рівненського Полісся», в якій охарактеризувала різноманітні техніки вишивки, якими вишивають майстрині у Рівненській області загалом. Студентка також презентувала свої вишиті бісером роботи.

На святі були присутні студенти 31-ДПК, 12-ДПКс, 21-Ф і 31-СП груп і кандидат  філологічних наук, доцент кафедри української філології та суспільних дисциплін Інна Оверківна Волянюк.

Під час заняття студенти представили вишиті роботи своїх бабусь, які подарували Музею академії: Марія Олійник (31-СП) презентувала вишитий рушник своєї прабабусі; Наталя  Стахів  (31-ДПК) – рушник, вишитий її прабабусею у Польщі; Ольга Романюк (31-СП) подарувала сорочку і вишитий рушник свої бабусі.

Після виступів відбулась дискусія про роль і значення технік, форм та символічного значення вишивки для сучасного молодого покоління. Цей вид рукоділля відтворює душу і характер рукодільниці, тому що у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям. Останнім акордом, болюче і піднесено, актуально й урочисто прозвучав твір львівської поетеси Лідії Гречухи «Вишиванка».

ВИШИВАНКА
Народ мій на Голгофу йшов з хрестом,
бо так у нас віддавна повелося:
хрестом розходились дороги за селом,
навхрест снопи стояли із колосся.

У шлюбному вінку, як доля, зеленів
таки отой барвіночок хрещатий.
Таки хрестом сорочки для синів
одвіку шила українка-мати.

Бо скільки раз при світлі каганця
вона нитки на полотні хрестила,
то стільки раз ріднесеньке дитя
в далекий шлях життя благословила.

І ми несли свій хрест у вишитті.
Він був, коли, здавалося, нічого
вже не було. Здавалось, всі святі
уже давно зреклись народу мого.

Той мамин з оберегами рушник,
та мамина сорочка-берегиня
на всіх шляхах, кривавих та страшних,
нас сотні раз хрестами осінила.

Німіє світ, зомлівши від краси
червоно-чорних українських взорів.
А там – хрести, хрести, хрести...
молитвами за нашу долю й волю.

Є настил, гладь, стебнівка та низинка,
фантазія людська не знає меж...
Хрестом я доням шила сорочинки.
Ви – українки! То несіть свій Хрест!

 
Анонси
Галерея
galery 31
galery 31galery 31
На даний момент 464 гостей на сайті