Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Розвиток інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій і засобів зв’язку, перехід до неперервної освіти, заснованої на інноваційних підходах до навчання, передбачає перегляд методологічних засад традиційної педагогіки, зокрема спричиняє перебудову інформатичної підготовки учителів технологій. Це пов’язане із впровадженням у педагогічний процес комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, один із напрямків використання яких – активне застосування сучасних електронних навчально-методичних комплексів (ЕНМК). Саме в цьому напрямі здійснив дисертаційне дослідження молодий науковець нашого навчального закладу Ігор Галаган. Дисертацію ”Методична система навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій з використанням електронних навчально-методичних комплексів“ на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук він успішно захистив на засіданні спеціалізованої вченої ради у Національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова. Його науковими пошуками керував завідувач кафедри теорії і методики технологічної освіти, креслення та комп’ютерної графіки НПУ ім.М.П.Драгоманова, доцент Д.Е.Кільдеров. Опонували при захисті перший проректор Уманського ДПУ ім. Павла Тичини, професор А.М. Гедзик і провідний науковий співробітник відділу математики та інформативної освіти Інституту педагогіки НАПН України, доцент В.В.Лапінський.

Наш дисертант наголошує, що успішне вирішення проблем вивчення дисциплін інформативного циклу можливе шляхом запровадження інноваційних технологій навчання, зокрема ЕНМК, які мають широкі ресурси для індивідуалізації та диференціації навчання, комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу, ефективного зворотного зв’язку, підвищення позитивної мотивації та інтересу до навчання, розвитку самостійності майбутнього вчителя технологій. Разом із тим, вважає молодий науковець, за межами інтересу дослідників і розробників залишається ряд фундаментальних методичних проблем створення і застосування ЕНМК у ВНЗ: місце і роль ЕНМК у вивченні інформатичних дисциплін, методи використання ЕНМК у процесі оволодіння студентів знаннями із дисциплін інформатичного змісту і характеру. Вирішення цих проблем ускладнюється наявністю низки суперечностей в теорії та практиці навчання: між вимогами сучасної освіти у підготовці технологічних кадрів із високим рівнем інформатичної підготовки та недостатньою якістю, слабкою організаційною ефективністю процесу навчання інформатичних дисциплін; між традиційними формами, методами і засобами навчання та потребою використання ефективних способів навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій, чого вимагають сучасні підходи та принципи навчання; між необхідністю підготовки таких фахівців і недостатньою розробленістю відповідної системи навчання, принципів створення і використання ЕНМК.

Саме такий підхід до вирішення проблеми визначив мету дисертаційного дослідження: наукове обґрунтування і розробка  методичної системи вивчення інформатичних дисциплін, заснованої на засадах доцільного та педагогічно виваженого застосування ЕНМК, виявлення їх ефективності експериментальним шляхом. Для досягнення поставленої мети дисертант проаналізував стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі, в науково-педагогічній практиці; визначив місце і роль ЕНМК у вивченні інформатичних дисциплін, розкрив і обґрунтував методику інформатичного навчання з використанням ЕНМК; експериментально перевірив ефективність методичної системи підготовки вчителів технологій за допомогою електронних навчально-методичних комплексів.

Це обумовило новизну результатів дисертаційного дослідження: вперше розроблено й обґрунтовано методичну систему навчання із застосуванням ЕНМК за допомогою засобів гіпертексту, мультимедіа- та гіпермедіатехнологій, а також модернізовано системний, особистісно-орієнтований, технологічний, модульний, діяльнісний, диференційований і компетентнісний підходи до вивчення інформатичних дисциплін з використанням ЕНМК; уточнено принципи добору, структурування та представлення змісту навчального матеріалу; удосконалено комп’ютерно-дидактичне забезпечення процесу вивчення інформатичних дисциплін майбутніми вчителями технологій. Матеріали дослідження знайшли своє практичне втілення у створенні й апробації 12 ЕНМК з дисциплін інформатичного циклу.

Дисертант визначив склад ЕНМК з навчальних дисциплін: навчально програмне забезпечення (навчальний план і навчальні програми), навчально-теоретичний матеріал (підручники, посібники, курси лекцій, конспекти лекцій), начально-практичний матеріал (збірки вправ і завдань, іноземних текстів, описів лабораторних робіт, планів семінарських занять, контрольних або тестових завдань), навчально-методичний матеріал (методичні вказівки з вивчення курсу, з виконання контрольних, розрахунково-графічних, курсових і дипломних робіт і проектів), навчально-довідковий матеріал (фахові і тематичні словники та довідники), навчально-бібліографічний матеріал (відповідні довідники), контрольно-вимірювальний матеріал.

На підставі теоретичного узагальнення науково-педагогічних досліджень молодий науковець зробив висновок: системне застосування ЕНМК повинно здійснюватись у поєднанні з традиційними засобами навчання і передбачати різні форми і методи організації навчального процесу, а кожен ЕНМК має відповідні структурні компоненти (модульну програму, вхідний компонент, інформаційно-теоретичний, контрольно-оцінювальний, практичний, компонент самостійної роботи і критерії оцінювання навчальних досягнень студентів). Головним компонентом вважається ”Модульна програма з дисципліни“, яка ознайомлює студентів з метою, предметом, структурою, методичною основою та змістом навчального курсу з його місцем та роллю у формуванні освітньо-кваліфікаційного рівня та міжпредметними зв’язками.

Дослідно-експериментальна робота проводилась дисертантом упродовж 2012 – 2013 років. Дослідженням охоплено 224 респонденти, з них 11 осіб як розробники педагогічних програмних засобів, 26 викладачів інформатичних дисциплін вищих закладів освіти, 187 студентів технологічних спеціальностей ВНЗ. Порівняльний аналіз експериментальних даних продемонстрував, що на початку дослідно-експериментальної роботи показники рівнів сформованості знань та вмінь студентів з інформатичних дисциплін в експериментальних і контрольних групах практично не відрізнялися. На завершальному етапі експерименту високим рівнем сформованості знань та вмінь оволоділи 28 % студентів експериментальних груп проти 14 % у контрольних групах, достатнім рівнем – 42 % в експериментальних групах проти 31 % у контрольних і середнім рівнем – 22 % студентів експериментальних груп проти 35 % у контрольних. Низький рівень сформованості знань та вмінь у студентів експериментальних груп рівнявся 8 %, тоді як у контрольних групах цей рівень показали 20 % студентів.

Дисертант вважає, що процес вивчення інформатичних дисциплін вчителями технологій із використанням ЕНМК сприятиме підвищенню якості знань та вмінь студентів і може бути запроваджений у навально-педагогічну практику вищої школи.