В ЦАРИНІ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН
Викладач природничих дисциплін педагогічного коледжу Олена Тригуба тематику свого дисертаційного дослідження спрямувала на проблеми сучасного аграрного виробництва, де значна увага приділяється альтернативним способам ведення сільського господарства, які могли б забезпечити максимальну врожайність сільськогосподарських культур і сприяли б отриманню екологічно чистої рослинної продукції. Молода дослідниця виходила з того, що вагомим чинником підвищення продуктивності агроекосистем виступає активізація мікробно-рослинної взаємодії шляхом внесення мікробних препаратів і регуляторів росту рослин природного та синтетичного походження, бо саме вони інтенсифікують фізіолого-біохімічні процеси у рослинах, підвищують їх стійкість до хвороб і позитивно впливають на мікроорганізми грунту. Наприклад, без використання біопрепаратів для обробки насіння бобових культур виробництво недобирає як мінімум 10-30% врожаю, а при їх застосуванні вміст білків у насінні збільшується на 2-6%, що є вагомим показником.
Такий підхід до проблеми обумовив тему дисертаційної роботи – “Функціонування симбіотичної системи Люпин – Bradyrhizobium SP. (Lupinus) за сумісного застосування ризобофіту та регуляторів росту рослин”. Згадана дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук була успішно захищена на засіданні спеціалізованої вченої ради в Уманському національному університеті садівництва. Науковим керівником дисертаційного дослідження виступала доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри ботаніки та зоології Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка, професор Світлана Пида, а офіційними опонентами – доктор біологічних наук, академік НААН України, завідувач відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології та вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України, професор Володимир Патика і кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біології Ніжинського держуніверситету ім.М.Гоголя Світлана Приплавко.
Дисертант обґрунтовує свій інтерес до обраної тематики конкретними даними: продуктивна цінність люпину обумовлена високим вмістом у його насінні білків (до 50%), олії (до 20%), за якістю близькою до оливкової, відсутністю інгібіторів травлення та інших антипоживних речовин; завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями люпин здатний накопичувати в грунті за вегетаційний період в середньому до 220кг/га молекулярного азоту з повітря та залишати у грунті з кореневими і післяжнивними рештками 8-10 тонн органічних речовин, які містять 100-120 кг азоту, до 30 кг фосфору та до 50 кг калію. В загальному, при вирощуванні цієї культури в грунті забезпечується позитивний баланс гумусу і поживних речовин.
Напрям своїх наукових пошуків наш науковець визначає таким чином: у технології вирощування люпину перспективним вважається застосування біопрепаратів на основі активних штамів Bradyrhizobium SP. (Lupinus) та регуляторів росту рослин з біозахисними властивостями, здатних забезпечувати ефективну взаємодію мікро- і макросимбіонтів та оптимізацію процесу симбіотичної азотфіксації. Однак у науковій літературі недостатньо інформації щодо сумісного застосування препаратів азотфіксувальних мікроорганізмів і біологічно активних речовин для передпосівної обробки насіння видів роду Люпин. Тому дослідження ефективності інокуляції люпину біопрепаратами на основі Bradyrhizobium SP. (Lupinus) сумісно із застосуванням регуляторів росту рослин є актуальним і має практичне значення.
Дослідження здійснювалось у межах планової державної теми кафедри ботаніки та зоології хіміко-біологічного факультету Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка “Фіторізноманіття: морфолого-систематичні, цито-ембріологічні, фізіолого-біохімічні, екологічні та історичні аспекти” за підтемою “Дослідження впливу біологічно активних речовин та інокуляції на фізіолого-біохімічні процеси та продуктивність видів роду Люпин”. В результаті проведеної дисертантом роботи вперше здійснено комплексне дослідження сумісної дії ризобофіту та регуляторів росту на ріст, фотосинтетичні процеси, формування симбіотичних систем та продуктивність люпину білого в умовах Західного лісостепу України; показано, що сумісна обробка насіння рослин досліджених сортів люпину ризобофітом і регулятором росту рослин найістотніше впливає на азотфіксувальну активність симбіотичних систем, підвищує урожай насіння на 20-22% і зеленої маси – на 28-38%. У дисертації набули подальшого розвитку положення про визначальну роль фотосинтезу і азотфіксації симбіотичними системами рослин люпину у формуванні його врожайності та захисній реакції організму рослин до негативних біоекологічних чинників. Дисертант обґрунтувала доцільність застосування мікробних препаратів ризобофіту на основі бульбочкових бактерій і регуляторів росту рослин за традиційної технології вирощування люпину та розробила рекомендації щодо їх використання в умовах Західного лісостепу України. Такі рекомендації забезпечують ефективний результат, оскільки в рослин у згаданих умовах поліпшується азотне живлення завдяки активному функціонуванню симбіотичних систем, утворених інтродукованими штамами бактеріальних препаратів та покращується їх метаболізм за рахунок регуляторів росту рослин з біозахисними властивостями, що в кінцевому підсумку забезпечує підвищення врожайності, зростання стійкості до негативних чинників навколишнього середовища.
Результати дисертаційного дослідження пройшли виробничу перевірку в аграрному господарстві с.Боратин, Радивилівського району Рівненської області на загальній площі 10 га і підтвердили високий економічний ефект розроблених наукових рекомендацій. Теоретичні матеріали дисертаційної роботи використовуються під час викладання курсу “Фізіологія рослин” і спецкурсу “Живлення і продуктивність рослин” на хіміко-біологічному факультеті Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка.
Дисертаційна робота завершується практичним висновком, адресованим сільгоспвиробникам: “У грунтово-кліматичних умовах Західного лісостепу України для одержання високих стабільних урожаїв зеленої маси та насіння люпину сортів Дієта і Серпневий доцільно проводити передпосівну обробку насіння ризобофітом, виготовленим на основі бульбочкових бактерій люпину штамів 367-а та 5500/4 з регулятором росту рослин Регоплант у рекомендованих виробником нормах”