Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Це вже другий творчий десант тернопільського фотохудожника В’ячеслава Костюкова до головної виставкової зали нашого навчального закладу. Його творчість – це гімн Жінці як найвищому втіленню земної і неземної краси, навічно вплетеної Господом у Природу. Тому домінуючим образом його художніх світлин була і залишається Її Величність Жінка в її духовно-естетичному і тілесно-чуттєвому єднанні з Матінкою-Природою. Не дивно і навіть закономірно, що його творчий доробок, представлений у виставковій залі академії, надихнули, збагатили і доповнили своїми фотохудожніми роботами киянка Світлана Савельєва, тернополянка Тетяна Костюкова, фотомитець з Канади Леся Непийвода.

Майстер народився 75 років тому у Києві, що дає підстави вважати нинішню виставку ювілейною. Його дитинство пройшло в Україні, а юність – в Росії. З фотоапаратом він зустрівся в 12-річному віці й не розлучається з ним донині: саме через цей диво-витвір людського розуму і рук пізнає красу світу і передає іншим побачену ним неповторну сутність прекрасного. Він переконаний, що мінлива і минуща, на перший погляд, краса фіксується через об’єктив навічно і зберігається для наступних поколінь.

Вектор творчості В’ячеслава Костюкова визначила жіноча краса, а захоплення поезією і спортом спонукали фіксувати її на світлинах і демонструвати на фотовернісажах. Він – член Національної спілки фотохудожників України та Міжнародної спілки літераторів і журналістів.

Важливі деталі: його перша персональна фотовиставка відбулася у Збаражі (1969), а перші еротичні фото експонувалися у Тернополі (1971). Тобто творчий старт художника розпочався на тернопільських теренах. А потім були успішні тематичні фотовиставки “Моя любов – Жінка” у Москві (1989), “…і Бог створив Жінку” в Києві (1990) та у Верховній Раді України (2004), “Моя любов – Жінка: світ очима фотомоделі” у Запоріжжі (2004). Зарубіжна виставкова одіссея фотохудожника Костюкова пролягла через Москву, Санкт-Петербург, Уфу, Томськ, Барнаул, Новосибірськ у Росії, Мінськ і Гомель в Білорусі, через столицю Великої Британії – Лондон.

Свій творчий автопортрет митець малює такими словами: “Подумки ставлю кадр, потім даю назву і тільки тоді переношу сюжет на плівку. Стиль – режисерський. Люблю комбінувати жіночу красу з природою. Тут необхідна особлива постановка світла і кольору”. А про свої естетичні уподобання додає: “Улюблений колір – білий, квіти – хризантеми, пора року – осінь. Зачарований класичною поезією. Ідеал художника – Франсиско Гойя, скульптора – Огюст Роден”.

Наочним підтвердженням такої автохарактеристики стали художні світлини “Щасливе материнство”, “Світ енергетики”, “Світло в кінці тунелю”, “Назустріч літу”, “Ніч на Івана Купала”, “Шахеризада”, “Сонях” та багато інших, або навіть усі інші, що експонувалися у виставковій залі академії.

Виставку, що зачарувала не лише працівників і студентів академії, а й гостей навчального закладу, жителів міста, художнику допомагали готувати мистецькі побратими Ігор Науменко, Володимир Найдух, Тетяна Притула, Тетяна Костюкова, Марія Веснярська.

Організаційно-технічне забезпечення фотовернісажу В’ячеслава Костюкова здійснив старший викладач кафедри викладання мистецьких дисциплін нашої академії Дмитро Синенький.