Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

У читальному залі нашої академії відбулась презентація науково-популярного видання «Князі Вишневецькі, що побачило світ на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга 2016 року» у київському видавництві «Балтія-Друк». Книга рекомендована до друку вченою радою Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. До її видання долучилися наукові, освітні, громадсько-культурні інституції України Литви. Білорусі, Польщі, серед яких – наш навчальний заклад і Національний заповідник «Замки Тернопілля». Видавництво висловило персональну подяку за плідну співпрацю окремим діячам науки, освіти і культури згаданих країн, в тому числі ректору нашої академії, професору Афанасію Ломаковичу і проректору з наукової роботи, професору Валентині Бенері.

З вітальним словом до гостей зібрання звернулася проректор з навчальної роботи академії, кандидат психологічних наук, доцент Марія Боднар. Вона наголосила на дотичності подій, описаних у книзі, до історії нашого краю, а також на безпосередній участі нашого науковця, кандидата історичних наук, доцента Володимира Собчука у творенні цього монументального видання: його перу належить стаття «Михайло Збаразький-Вишневецький», якою відкривається розділ «Видатні постаті роду Вишневецьких», та шість історичних розвідок у розділі «Місця пам’яті родини Вишневецьких».

Головний редактор видавництва «Балтія-Друк» Віргініюс Строля розповів про свої подорожі Україною і солідний список історичних видань, серед яких – «Хотинська битва», що отримала Президентську премію, «Князі Острозькі», яке вибороло Грант МЗС Литви, та багато інших, досить цікавих досліджень, що переслідують мету наближення до єднання культурного простору і пропагування європейського погляду на культуру. Одним із таких популярних видань і є «Князі Вишневецькі».

Науковий редактор видання, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії НУ «Києво-Могилянська академія» Ігор Тесленко повідомив, що часто відвідує Кременець. Він наголосив на важливості науково-популярних видань, одним з яких є «Князі Вищневецькі», де інформація подана у полегшеній формі, без великих текстових форматів, і коротко зупинився на структурі книги.

Міський голова Кременця Олексій Ковальчук привітав присутніх із такою визначною подією культурного життя, що стосується історії не лише нашого навчального закладу, міста, регіону, а й України та сусідніх із нею країн, а також відкриває перспективи розвитку туризму у Кременці.

Короткий екскурс резиденцією князів Вишневецьких провела кандидат історичних наук, науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» Любов Шиян. Вона із вдячністю відгукується про представників європейської культури, які надихають нас на любов до рідного краю, його історії та культурних цінностей.

Перший заступник міського голови Кременця Микола Матвіюк наголосив на розширенні історичного простору, на отриманні грантів на реалізацію спільних міжнародних проектів, спрямованих на збереження та відновлення історичних пам’яток міста, в якому переплелися різні культури і яке прагне повернути собі славу Волинських Афін.

На власних наукових дослідженнях славетних постатей і родів Кременеччини зупинилася доктор історичних наук, доцент нашої академії Ірина Скакальська. Вона зауважила, що з окремими фактами можна погоджуватись чи не погоджуватися, та знати власну історію просто необхідно. Її думку підтримав кандидат історичних наук, доцент Олександр Соловей, який наголосив, що такі видання презентують Україну в історико-культурному просторі.

Місцевий громадський активіст Валерій Левченко назвав презентовану книгу досягненням не лише історії, й сьогодення. Він переконаний, що представники волинської еліти зовсім не поступаються еліті королівських родів Східної Європи. Актуальні проблеми, які порушені у виданні, проектуються на інтеграцію України у європейський та світовий соціокультурний простір.

Один із авторів видання, кандидат історичних наук, доцент Володимир Собчук висловив задоволення з того, що це видання є міжнародним проектом, до якого активно долучилася Литва. Він прокоментував важливий принцип щодо історичних стосунків між литовцями й українцями у складі Великого Князівства Литовського: «Ми старовини не рушимо, а новини не вводимо». Були збережені віра, мова, судочинство тощо. Тому тогочасна історія не дає фактів силового супротиву зі сторони українців. Науковець стверджує, що окремі сторінки історичного минулого нашого міста необхідно ретельно досліджувати. Так, можливо, саме Кременець (спотворена назва – Кам’янець?) був певний період однією зі столиць Князівства Литовського, коли він став містом Магдебурзького права. Тому книга спонукає до  пошуків, роздумів і до нових подібних видань.

На завершення зустрічі Віргініюс Строля залишив кілька книг у дарунок бібліотеці академії і висловив бажання брати участь у майбутніх спільних проектах.