Пошук
Головне меню

ПСИХОЛІНГВІСТИКА: МІЖНАРОДНИЙ ФОРМАТ

Факультет психології Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки спільно з Асоціацією психолінгвістів України приймав учасників ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції ”Проблеми психолінгвістики, психології мови та мовлення“. До програми наукового форуму 65 учених з восьми країн світу (України, Чехії, Німеччини, США, Канади, Алжиру, Ефіопії, Індії) запропонували 57 дискусійних проблем двох тематичних напрямів: ”Психолінгвістика дискурсу і комунікації“ і ”Психологія мови та мовлення“.

На трибуну пленарного засідання була запрошена наш науково-педагогічний працівник, кандидат психологічних наук, докторант Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки, доцент Наталія Савелюк, яка представила своїм українським і зарубіжним колегам власне аналітичне дослідження ”Психолінгвістичні універсалії розуміння молитви ”Отче наш“ (дискурсивний підхід)“. Науковець підкреслює, що новітні тенденції в царині гуманітарних наук дозволяють розглядати не лише традиційні конвертації, а й навіть сакральні феномени, до яких належить акт молитви. Свій підхід до проблематики дослідниця аргументує таким чином: молитва – це не тільки релігійний феномен і об’єкт теологічних обґрунтувань, а й об’єкт індивідуального світосприйняття, що може і повинен досліджуватися методами сучасної психології, зокрема психолінгвістики. Молитва трактується науковцем як базовий жанр релігійного дискурсу, як комунікативна поведінка, обумовлена певними індивідуальними мотивами, серед яких найпотужніший – прагнення залишитися суб’єктом людинобуття. Релігійний дискурс у розумінні нашого фахівця – це активна реакція передавання або творення релігійних текстів, зорієнтованих на певні життєві ситуації, що веде до конструювання релігійних моделей реальності за допомогою специфічної сукупності понять і висловлювань.


Релігійні дискурси щодо канонічної молитви ”Отче наш“, як продукти її розуміння і тлумачення, дали змогу виокремити базові категорії, крізь призму яких відбувається усвідомлення молитви, її сутності та значення: ”Буття та його загальні атрибути“, ”Бог, Його Їм’я та атрибути“, ”Людина та її повсякденне буття“, ”Молитва та її складові“, ”Належне як духовне“, ”Заборонене як гріховне“. Опитування респондентів, інші практичні елементи дослідження розкрили основні тенденції в лінгвістичній складовій релігійної активності сучасних віруючих українців: суттєве зростання кількості слів, кількості речень і середньої кількості слів у реченні, слабке зростання емоційної напруженості та спадання показників лексичної різноманітності та лексичної щільності молитовного дискурсу.

Перспективи продовження наукових досліджень наш науковець бачить у встановленні кореляцій рівнів релігійної активності та відповідних типів розуміння молитовного дискурсу з базовими особистісними рисами, що дасть змогу емпірично описати базові типи релігійної активності українців.

 
Анонси
Галерея
foto 5
foto 5foto 5
На даний момент 451 гостей на сайті