Пошук

ЕСКІЗИ З ІСТОРІЇ АЛЬМА-МАТЕР

Серед заходів, присвячених 200-літтю Волинського ліцею у Кременці, окреме місце належить публікації інформаційно-тематичного видання «Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка. Від минулого до сьогодення», яке побачило світ у видавничому центрі нашого навчального закладу. Автор-упорядник книги – завідувач музейним комплексом академії, член Національної спілки журналістів України Валентина Шпак. Рецензентами видання виступили доктор історичних наук, професор кафедри української філології та суспільних дисциплін Ірина Скакальська та кандидат історичних наук, доцент цієї ж кафедри Олександр Соловей.

У книзі відтворюються важливі епізоди процесу формування у нашому краї унікального навчального закладу – Волинської гімназії, її реформування у Волинський ліцей, подається інформація з історії інших освітніх інституцій, які функціонували в історичному архітектурному комплексі колишнього Єзуїтського колегіуму. Автор відзначає виняткову роль організаційно-творчої діяльності Тадеуша Чацького і Гуго Коллонтая у започаткуванні вищої освіти на теренах тодішніх Волинської та Подільської губерній. Помітний персоналістський підхід до висвітлення історії освіти у краї, що здійснюється через аналіз діяльності окремих особистостей – суб’єктів науково-педагогічного процесу у згаданих навчальних установах, а роль і вплив їх випускників на соціально-культурне та суспільно-політичне життя регіону – через дослідження долі колишніх гімназистів, ліцеїстів, студентів, які, за висловом Т.Чацького, «… були учнями Кременця». В роботі підкреслено роль Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка у зміцненні та модернізації вищої освіти на Півдні Волині, йдеться про творчі пошуки науково-педагогічного колективу нашої альма-матер у вирішенні завдань та забезпеченні позитивних перспектив розвитку сучасного закладу вищої освіти.

У передньому слові зазначається, що Волинська гімназія та ліцей стали тим духовним та історичним корінням, на якому розквітнув Тернопільський педагогічний інститут у ХХ столітті, розвинувся і став життєздатним Кременецький гуманітарно-педагогічний інститут, а згодом – академія.

Своєрідними символічними історичними віхами еволюції кременецьких закладів вищої освіти стали опубліковані в книзі студентські гімни: старовинний студентський Гімн «Gaudeamus Igitur», Гімн вихованців Волинського ліцею та Гімн Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

Книга подає хронологію функціонування навчальних закладів у стінах ліцейного історико-архітектурного комплексу: Волинська гімназія (1805 – 1819), Волинський ліцей (1819 – 1833), Волинська духовна семінарія (1836 – 1902), Віталіївське єпархіальне училище (1902 – 1920), Кременецький ліцей (1920 – 1939), Кременецький учительський і Кременецький педагогічний інститути (1940 – 1969), Кременецька педагогічна школа –педагогічне училище (1944 – 1955), Кременецьке педагогічне училище (1969 – 1991), Кременецький педагогічний коледж (1991 – 2002), Кременецький гуманітарно-педагогічний інститут (2002 – 2014) і Кременецька гуманітарно-педагогічна академія – з 2014 року.

Згідно із такою хронологією і структуроване дане інформаційне видання. Насамперед ідеться про Волинську гімназію та ліцей, їх викладачів і випускників, які визначали славу і престиж навчального закладу, впливали на розвиток тогочасної освіти, науки, мистецтва та різних галузей суспільного життя. Охарактеризовано діяльність духовних навчальних закладів ХІХ – початку ХХ століть. Часом великих освітянських надій назвала автор період функціонування Кременецького ліцею першої третини ХХ століття. В окремому розділі говориться про діяльність Кременецьких учительського і педагогічного інститутів 1940 – 1969 років, зокрема про їх роль у вихованні вчительських кадрів за радянськими ідейно-теоретичними взірцями та партійно-державними стандартами. Згадується і про Кременецьку педагогічну школу, що готувала вчителів молодших класів і через рік після заснування отримала статус педагогічного училища. Рівно третина століття освітянської історії припадає на функціонування педагогічного училища та педагогічного коледжу, яким автор закономірно приділяє особливу увагу, бо на їх навчально-матеріальній базі, кадровому потенціалі та навчально-методичному досвіді педагогів почав своє зростання гуманітарно-педагогічний інститут, що передав естафету вищої школи гуманітарно-педагогічній академії.

Книга віддає належне організаторам і очільникам згаданих освітніх закладів, серед яких – директори учительського інституту Іван Вакула та Уліян Краглик, ректор педагогічного інституту Микола Бригінець, директори педагогічного училища Василь Редько і Генріх Стиранкевич, директори педагогічного коледжу Володимир Стародубець, Василь Ященко й Афанасій Ломакович, до заслуг якого належить реформування педагогічного коледжу в гуманітарно-педагогічний інститут і в академію.

Видання стане корисним кожному, хто хоче побачити обриси розвитку освіти у нашому краї.

 
Анонси
Галерея
24
2424
На даний момент 676 гостей на сайті