Пошук

ІМАГОЛОГІЯ – ПРОСТІР ЛІТЕРАТУРНИЙ

Це переконливо довела молодий науковець нашого навчального закладу Вікторія Якимович у дисертаційному дослідженні «Імагологічний дискурс Марії Матіос і Діни Рубіної», яке вона підготувала під науковим керівництвом кандидата філологічних наук, доцента Олени Пасічник. Успішний захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук відбувся на засідання спеціалізованої вченої ради у Бердянському державному педагогічному університеті. Опонентами виступили доктор філологічних наук, завідувач кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства згаданого університету, професор Ольга Харлан і кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової літератури та порівняльного літературознавства Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Іванна Девдюк.

Наш науковий тандем у своїх аналітичних пошуках вийшов на змістове поле літературної імагології як окремої галузі літературної компаративістики, що займається питаннями літературного зображення інших народів і країн. Дисертантка та її наставник зробили це через аналітичне співставлення у творах української письменниці Марії Матіос і російсько-ізраїльської авторки Діни Рубіної не тільки національних образів, а й особливостей діалогу та полілогу між «Я» та «Іншим», між «Я» та «Чужим».

Важливо, що в дисертації наголошується: для соціально-духовної орієнтації в «чужій» культурі недостатньо власних знань і спостережень за її носіями; тут обов’язковим є розуміння та сприйняття душі «Іншого» та духу його культури. У такому контексті унікальні можливості надає імагологічний підхід до аналізу творчості майстрів пера різних народів, а отже, і різних культур, тим більше, якщо їхня творчість ніколи не співставлялася, не аналізувалася в аспекті компаративістики через призму розуміння образів «Іншого» та «Чужого» в літературних творах.

Дисертантка виходила з того, що М.Матіос і Д.Рубіну, як представниць сучасної жіночої художньої прози, об’єднує зацікавлення національною тематикою, проблемою національних образів світу. Для письменниць характерні як збіги, так і відмінності у візуалізації образів «Свого» і «Чужого», що в імагології є основоположним. Дослідниця врахувала, що їхні авторські тексти створені майже одночасно, подібні за жанром і стилем. Це вказує на їх приналежність до однієї літературної доби, представники котрої оцінюють минуле і сучасне як перетин «Свого» і «Чужого». В цьому виявилась актуальність досліджуваної проблематики і саме це обумовило мету дисертаційного дослідження: охарактеризувати через компаративне зіставлення особливості, типологічні збіги та відмінності імагологічного дискурсу творів Марії Матіос і Діни Рубіної.

З метою обґрунтування доцільності компаративного підходу до дослідження імагологічного дискурсу творів української та російсько-ізраїльської авторок дисертантка окреслила теоретичні аспекти понять «імагологія», «літературна імагологія», «імагологічний дискурс» і вже в аспекті імагологічного дискурсу здійснила аналіз окремих прозових творів М.Матіос і Д.Рубіної, з’ясувала особливості стереотипних образів «Свій – Чужий», а також конкретно розглянула специфіку бінарної опозиції «Свій – Чужий» як одного із засобів сприйняття і художнього пізнання світу. Окремим завданням постало виявлення особливостей вербалізації опозицій «Свій – Чужий», «Свій – Інший». З цією  метою дисертантка проаналізувала десять творів Марії Матіос і одинадцять книг Діни Рубіної, що вийшли у світ упродовж першого десятиріччя ХХІ століття.

Особливої уваги заслуговують методи дисертаційного дослідження. Тим більше, в літературній імагології триває дискусія щодо методів вивчення художніх образів «Свого» і «Чужого». Дослідниця вважає, що ефективними у досягненні мети та виконанні окреслених завдань виступає імагологічний метод із широким використанням міждисциплінарного інструментарію та дотичний до нього порівняльно-типологічний підхід, або генетично-контактний метод із пріоритетним акцентом на імагологічному аспекті аналізу літературних творів. На різних етапах дослідження використовувалися елементи комплексного вивчення літературно-художнього тексту, біографічного, порівняльно-історичного, зіставно-типологічного та герменевтичного літературознавчих методів, які забезпечували ґрунтовне тлумачення імагологічного дискурсу в досліджуваних творах.

Наукову новизну дисертації визначило висвітлення понять «імагологічний дискурс», «літературна імагологія», котрі ще не мають загальновизнаних дефініцій. Вперше в літературознавстві художня проза представниць різних національних літератур  стала предметом спеціального наукового аналізу крізь призму імагологічного дискурсу. І що особливо актуально, вперше досліджуються образи інших народів у творчій свідомості письменниць під кутом зору утвердження чи руйнування ними етнічних стереотипів, що зроблено на змістовому полі дихотомії «Свій – Чужий». Необхідно підкреслити: дисертантка самостійно дослідила концепти літературної імагології, образів «Свій», «Інший», «Чужий» в художніх літературних творах у рамках імагологічного підходу, уточнила поняття «етноімагологія». Науковий керівник дисертаційного дослідження й опоненти захисту наголосили на тому, що всі засадничі ідеї й аналітичні висновки належать безпосередньо дисертантці.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що здійснено певний внесок у вивчення імагологічного дискурсу прозових творів як літературознавчої проблеми, а результати наукового аналізу можуть знайти конкретне і предметне застосування при вивченні окремих тем курсів історії української та зарубіжної літератур, лекцій з компаративістики, насамперед у тематичному розділі щодо імагогології, у вищій та загальноосвітній школах у форматі навчальної і позанавчальної науково-дослідницької чи виховної роботи.

Основні положення та результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на наукових конференціях, семінарах і засіданнях кафедр в нашій академії, на 7 міжнародних і 5 всеукраїнських наукових форумах, опубліковані у 14 наукових виданнях, 5 з яких належать до фахових видань України, одне – до зарубіжних.

Багатоаспектний аналіз імагологічного дискурсу прози української письменниці Марії Матіос та російсько-ізраїльсої авторки Діни Рубіної дозволив розкрити спільне та відмінне у взаємодії образів «Свого», «Іншого», «Чужого». Перспективою дослідження дисертантка бачить подальше розширення інтердисциплінарних і міжлітературних векторів компаративно-імагологічних наукових пошуків у художній творчості майстрів сучасної жіночої прози.

 
Анонси
Галерея
galery 17
galery 17galery 17
На даний момент 458 гостей на сайті