ДО ПРОБЛЕМ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
Волинське видавництво «Терен» опублікувало колективну монографію «Інтегрований підхід до інклюзивної освіти осіб із порушеннями зору», присвячену 60-річчю утворення осередку Українського Товариства сліпих (УТОС) на Волині. Книга вийшла за сприяння науковців Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки та Науково-методичної лабораторії з питань дидактичних технологій інклюзивного та інтегрованого навчання суб’єктів освіти з порушеннями зору Волинського обласного центру реабілітації інвалідів зору. Видання побачило світ за редакцією доктора педагогічних наук, завідувача кафедри комп’ютерних наук Луцького національного технічного університету, професора Юрія Тулашвілі. Серед авторів – голова правління Волинської ОО УТОС Юрій Симончук, професор Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки Ірина Кузава, доцент цього ж університету Людмила Стасюк, науковий співробітник Волинського обласного центру реабілітації інвалідів зору, доцент Надія Савчук і доцент кафедри педагогіки і психології Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Володимир Терпелюк.
![]() |
Публікація наукової праці здійснена за рекомендацією вченої ради СНУ ім. Лесі Українки. Роботу рецензували доктори педагогічних наук, професори І.М.Мельничук (Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського), І.В.Дмитрієва (Донбаський державний педагогічний університет) й А.В.Лякішева (СНУ ім. Лесі Українки). Автори монографії зазначають, що нова парадигма гуманізації соціуму на засадах пріоритету становлення особистості шляхом активізації процесів соціалізації кожного члена суспільства розширює можливості для незрячих і слабозорих людей у виході на активні позиції в українському суспільстві. У книзі висвітлюються актуальні питання соціальної адаптації цієї категорії громадян через інклюзивну освіту, що має інтегративний характер і охоплює їх дошкільне і загальноосвітнє навчання та професійну підготовку. Науково обґрунтовано історико-філософські, психологічні та методичні аспекти запровадження інтегративного підходу до інклюзивної освіти осіб із порушенням зору.
Матеріали монографії розкривають бачення авторами шляхів розвитку інклюзивної освіти в Україні, яке формувалось із врахуванням результатів досліджень, що проводилися з метою вивчення ролі рівносторонньої розвиваючої освіти осіб, котрі потребують корекції фізичного і розумового розвитку для їх становлення як соціально активних, творчих членів суспільства. Слід зауважити, що це вже друге видання монографії, яка була опублікована у 2014 році під назвою «Напрями та перспективи інклюзивної освіти людей із порушеннями зору в українському освітньому просторі». Книга суттєво доопрацьована і розширена, містить новий змістовий і методичний матеріал. В ній подано майстер-класи, розроблені за навчально-розвивальними методиками авторів монографії. |
Науковці відкривають вікно в історію створеної 60 років тому Волинської ліги незрячих з ініціативи самих людей із проблемами зору та за підтримки місцевих органів влади. Завдяки цьому люди з інвалідністю зору отримали змогу освоювати різні види діяльності у Луцькому спеціалізованому виробничому цеху, створювати сім’ї, виховувати дітей і насамперед почувати себе повноправними та повноцінними членами суспільства. У них зникало відчуття меншовартості, а приходило усвідомлення єдності з усіма секторами суспільного життя. В монографії обґрунтовується теза, згідно з якою цивілізоване суспільство може досягти вагомих результатів у своєму поступі лише з урахуванням потреб та інтересів конкретної людини, а ставлення до людей з особливими потребами є показником культурно-цивілізаційного рівня суспільства, більше того, виступає важливим виміром стану демократії, дотримання загальнолюдських прав і забезпечення свободи.
У першому розділі подано докладний огляд основних підходів до запровадження інклюзивного навчання в освітньому просторі, проведено аналіз нормативно-правових актів інтеграції людей з особливими потребами, висвітлено досвід організації спеціальної освіти та інклюзивного навчання осіб із порушеннями зору за кордоном. Аналіз історичного розвитку методології соціально-психологічної реабілітації людей із порушеннями зору у світлі тифлопедагогічних технологій дозволив авторам другого розділу обґрунтувати концепцію впровадження інтегративного підходу до інклюзивної освіти громадян з особливими потребами. Зокрема, йдеться про використання компенсаторних функцій мікропроцесорних пристроїв як для розширення можливостей доступу осіб із порушеннями зору до інформації, так і для застосування комп’ютерної техніки в якості спеціального технічного засобу у навчальній і трудовій діяльності таких людей. Дошкільна інклюзивна освіта дітей із психофізичними порушеннями в її психолого-педагогічному аспекті склала зміст третього розділу монографії. У четвертому розділі здійснюється аналіз напрямків запровадження інклюзивного навчання дітей із порушеннями зору в загальноосвітній школі. Два заключні розділи видання присвячені розкриттю методології та висвітленню дидактичних підходів до комп’ютерної підготовки осіб із порушеннями зору й основ методики навчання в інклюзивному середовищі. Тут подаються матеріали із проведення майстер-класів, описуються різноманітні методичні розробки тренінгових занять, навіть готові сценарії.
Наш науковець, доцент кафедри педагогіки і психології Володимир Терпелюк розробляв проблематику інклюзивної освіти як одного з визначних чинників гуманістичного розвитку українського соціуму, аналізував особливості запровадження інклюзивного навчання осіб із порушеннями зору в загальноосвітній школі, висвітлював організацію роботи соціально-педагогічного інтерактивного театру в загальноосвітньому закладі в умовах інклюзії та запропонував комплекс дидактичного матеріалу для діяльності такого театру (психогімнастичні вправи, рольові ігри, спеціальні завдання, тренінги тощо).
Монографія збагачена добіркою важливих додатків, які розкривають порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх та вищих закладах освіти, надають рекомендації щодо психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими освітніми потребами за основними типами порушень, щодо їх спеціалізованого технічного супроводу, а також пропонують окремі нормативні документи з питань інклюзивної освіти.