Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

На базі Дубенського державного історико-культурного заповідника пройшли краєзнавчі наукові читання, присвячені вшануванню видатного вченого-природодослідника і педагога Антонія Анджейовського з нагоди 235-річчя від дня його народження. Учасники Читань працювали над історико-краєзнавчою тематикою прирдничонаукового і біографічного спрямування «Повернення. Антоній Анджейовський: від Варкович до Ставищ». Місцем проведення Читань став палац князів Любомирських Дубенського державного історико-культурного заповідника.

У Читаннях брали участь Консул Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку Пьотр Матусяк, Дубенський міський голова Василь Антонюк, священнослужитель із Ставищ о.Марек Рудзь, науковці Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, вищих закладів освіти Рівного. Кременеччину на такому науковому форумі представляли виконуюча обов’язки директора Кременецького ботанічного саду, кандидат біологічних наук Антоніна Ліснічук, начальник відділу Національного природного парку «Кременецькі гори» Андрій Штогун, а також наші науковці-природознавці, члени кафедри біології, екології та методик їх викладання академії, кандидати біологічних наук Оксана Галаган та Ілона Михалюк, кандидат сільськогосподарських наук Олена Тригуба.

Академічне наукове «тріо» нашого вищого закладу освіти запропонувало учасникам Читань ґрунтовне аналітичне дослідження «Зародження, становлення та розвиток ботанічних досліджень у Кременці», де значне місце було відведене науково-творчій діяльності Антонія Анджейовського – відомого ботаніка, геолога, палеонтолога, зоолога, художника і письменника Х1Х століття, уродженця села Варковичі, що на Дубенщині, випускника Волинської гімназії, а з 1818 року – викладача ботаніки та зоології цього ж навчального закладу, після реорганізації якого у Волинський ліцей очолював у останньому кафедру зоології та ботаніки. Антоній Анджейовський – учень Віллібальда Бессера, його вірний помічник. Їх спільні ботанічні дослідження та експедиції дали значний матеріал для збагачення тогочасної ботанічної науки та для практичного поповнення флористичної колекції Кременецького ботанічного саду.

Антоній Анджейовський володів непересічним письменницьким талантом. Свої твори він підписував псевдонімом «Старий Детюк», що було пов’язане з його родинним прізвиськом. Добре відома автобіографічна повість Анджейовського «Ramoty starego Detiuka», яка стала цінним джерелом вивчення життєпису і ключем до пізнання життєтворчості вченого, педагога, художника і письменника. Він дуже високо оцінював роль Волині, Кременеччини у власному житті, у творчому становленні як громадянина і науковця: «Волинь була моєю колискою, тут я виріс, і на цій милій землі піввіку прожив у творчості та праці».

У нашому старовинному Кременці одна із вулиць, що в районі школи мистецтв ім. Михайла Вериківського, названа вулицею Старого Детюка. Це на вшанування Антонія Анджейовського – вченого, педагога і митця, мудрої і творчої людини, яка любила наш край, працювала для нього і зробила помітний внесок у його соціально-культурне становлення, у розвиток його науки та освіти. Він уособлював себе із «Старим Детюком» – і вдячні кременчани символічно подарували йому однойменну вулицю.