Пошук
Головне меню

СПІВТВОРЧІСТЬ НАУКОВОГО ТАНДЕМУ

Творча співпраця фахівців – явище поширене, ефективне і перспективне. Особливого акценту воно набуває у випадку, коли співпрацюють представники однієї професійної сфери, але різних і взаємонезалежних інституцій. Тоді з’являються можливості не лише розширення масштабів взаємодії у вирішенні фахової проблеми, а й об’єднання професійних зусиль для підвищення ефективності виконання окреслених завдань, для взаємозбагачення теоретичним, методологічним і практичним досвідом. Яскравим прикладом такої творчої та ефективної, багаторічної і стабільної професійної співпраці виступає гармонійна за всіма параметрами фахова взаємодія тандему науковців – кандидата філологічних наук, доцента Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Анатолія Янкова і доктора філологічних наук, професора Запорізького національного університету Юрія Зацного.

Творча наукова співдружність доцента кафедри іноземної мови та методики її навчання нашої академії Анатолія Янкова і завідувача кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького НУ, професора Юрія Зацного  в часі вимірюється десятиліттями, а за творчими здобутками – низкою спільних наукових публікацій, серед яких особливе місце посідають праці, де тандем науковців досліджує інновації в сучасній англійській мові. Науковий інтерес запорізького науковця (до слова, за походженням – кременчанина) спрямований на особливості розвитку словникового складу сучасної англійської мови, що співпало з науковими уподобаннями Анатолія Янкова і привело до об’єднання їх науково-дослідницьких і авторсько-публікаційних зусиль. В їх творчому доробку – серйозні академічні видання з царини англомовної філології: «Іншомовні запозичення як засоби поповнення інноваційного словникового фонду сучасної англійської мови», «Інновації у словниковому складі англійської мови початку ХХІ століття: Англо-український словник», «Нова розмовна лексика і фразеологія. Англо-український словник».

У справжніх авторів-науковців ніякого «тайм-ауту» в авторській творчості та в наукових пошуках не буває, що оригінальним чином підтвердив наш авторсько-науковий тандем: в 2020 році з ініціативи та під керівництвом професора Юрія Зацного у видавництві Запорізького національного університету побачив світ англійсько-український словник «Лексичні та фразеологічні інновації англійської мови» авторства Юрія Зацного і Анатолія Янкова. А цьогоріч, той же англо-український словник і того ж авторства, але вже з ініціативи та за сприяння Анатолія Янкова опублікував Видавничий центр нашої академії. Так співавтори обмінялися видавничо-публікаційними люб’язностями. Єдина відмінність між виданнями – перше з них опубліковане за рекомендацією Вченої ради Запорізького національного університету, а друге – за рішенням Вченої ради гуманітарно-технологічного факультету нашої академії. Книгу рецензували доктори філологічних наук, професор кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка І.А. Бехта і завідувач кафедри іноземних мов Сумського державного університету Н.В. Таценко.

В анотації автори повідомляють, що Словник містить майже 1100 нових слів, їх лексико-семантичних варіантів та сталих словосполучень англійської мови, які з’явилися в англійській мові упродовж останнього десятиріччя, а також підкреслюють, що дві третини інновацій створені у британському варіанті, решта – в американському, за винятком кількох десятків одиниць, що надійшли з канадського й австралійського варіантів. Основному розділу «Англійсько-українського словника лексичних і фразеологічних інновацій англійської мови» передує аналітична стаття «Лінгвальні та соціолінгвальні параметри нової лексики та фразеології англійської мови». Автори зазначають: лексико-фразеологічні інновації останнього десятиліття свідчать, що англійська мова продовжує збагачувати свій словниковий склад максимально за рахунок власних мовних ресурсів, проте значна частина цих ресурсів, насамперед, лексичних одиниць, словотворчих елементів, історично була запозичена з інших мовних систем. В цьому плані, найбільшу активність і продуктивність виявляє словотвір як створення нових лексичних одиниць на базі існуючого матеріалу шляхом використання різних способів і механізмів.

Серед способів словотвору, пишуть автори, на перший план виходить префіксація, особливо, за участю препозиціональних елементів, етимонами яких були давньогрецькі лексичні одиниці, і вони демонструють, як активно створюються похідні іменники та прикметники із словотворчим елементом bio- для відображення понять, пов’язаних із живою природою: bioartificial – «створений штучно з клітин і біоматеріалів»; biodesign – «використання рослин і бактерій для створення різних виробів, у тому числі, творів мистецтва», biohacking – «використання принципів біології для підвищення ефективності функціонування власного організму», bioprinting – «друкування шарів клітин для створення штучної тканини тіла».

Не тільки лінгвістичне, а й загальнопізнавальне значення мають інновації-іменники з інтернаціональним елементом super- на позначення надзвичайності поняття: SuperAger – «людина віком понад 80 років, яка не виявляє ознак погіршення розумових здібностей», supercoffee - «кава з такими інгредієнтами, як різне насіння, спеції з метою підвищення її корисності для здоров’я», superdiversity – «надзвичайна різноманітність расово-етнічного складу населення», supertasker– «людина, яка з високою ефективністю виконує кілька завдань водночас».

Не меншою продуктивністю при утворенні нових іменників володіє елемент micro-, причому, первинне його значення щодо мікроскопічності та мініатюрності, було замінене на позначення незначної кількості, короткочасності. Наприклад, microadventure – «короткочасна діяльність, яка викликає захоплення, збудження», microcredential – «документ про освіту у вузькій сфері, отриманий після короткого періоду навчання», micro-influencer – «користувач соціальних мереж, який не має в них багато друзів, але спрямовує потенційних покупців на придбання товарів, про які інформує», micromastery – «володіння майстерністю чи здатністю високоякісно виготовляти невелику кількість малих виробів», microstay –  «короткочасне, протягом кількох годин перебування в готелі, без ночівлі».

На початку ХХІ століття в англійській мові почав активно функціонувати префікс nano- в значенні “мікроскопічний» (від давньогрецького «nano» – карлик), оскільки цей вік іменують «наностоліттям» (nanoage) у зв’язку з «нанореволюцією» (nanorevolution), можливістю створення машин, приладів, предметів мікроскопічних розмірів (nanobot, nanocomputer, nanosatellite). Проте, значення «мікроскопічність» практично відсутнє у новотворів останнього десятиліття з префіксом nano-. Ці новотвори вводять більш реальні (для читацького загалу) кількісні та якісні поняття, і цей префікс виступає як певною мірою синонімічний елементу micro-: nanoblock – «дуже короткий замкнутий контур», nanobreak «короткий відпочинок протягом однієї доби, проведений поза домом», nanodegree «свідоцтво, сертифікат про відвідування певних спеціалізованих курсів у стислий термін», nanogardening – «мікросадівництво як вирощування рослин на балконі чи внутрішньому дворику», nanotecture (nano+arc hitecture)– «експериментальна архітектура малого масштабу».

Вже наприкінці ХХ століття лінгвісти писали про «кіберчуму» (cyberplague) – про створення великої кількості похідних із префіксом cyber- для запровадження понять, пов’язаних із інформаційними технологіями та мережею Інтернет. Формування таких похідних продовжується і тепер. Найбільш поширеними серед них виступають cyberhoarding (психологічний стан людини, коли вона прагне накопичувати інформацію на комп’ютері, причому не видаляти навіть застарілу та непотрібну), cyber-scriber (людина, яка публікує щось онлайн), cybersickness (відчуття нудоти, яке викликане довготривалою робото з електронним обладнанням, впливом екранів цього обладнання), cybersoldier (член команди військових, які займаються «кібервійною» – війною інформаційних систем).

В центрі уваги світової спільноти вже кілька десятиліть знаходяться проблеми довкілля, з чим пов’язане і активне функціонування елемента eco- у складі таких інновацій: eco-bling «неефективна екологічно чиста технологія, що встановлюється в існуючих будинках», ecorithm«алгоритм, який взаємодіє з навколишнім середовищем», ecosexual«неодружена особа з розвинутою екологічною свідомістю і з естетичним сприйняттям дійсності», ecotherapy «метод покращення самопочуття людини шляхом заохочення до різного виду діяльності на природі», eco-thriller«пригодницький гостросюжетний фільм-тріллер на екологічні теми». Однак, новоутворення більше всього концентруються навколо таких понять як зміна клімату, глобальне потепління. Насамперед, Hothouse Earth – «ситуація, що може скластися в майбутньому, коли стане неможливим контролювати зміну клімату, внаслідок чого значні території Землі перетворяться на безлюдні»; warmist (global warmist) – «людина, яка вважає, що глобальне потепління викликане антропогенними чинниками, діяльністю людства»; climate emergency – «надзвичайна кліматична ситуація, тобто стан довкілля, який потребує екстрених заходів для стримання зміни клімату та запобігання незворотної шкоди природному середовищу»

Цікаву роль у творенні мовних інновацій відіграє суфіксація. Це можна проілюструвати через суфікс -ism, через який реалізується нове значення поняття «дискримінація» окремих категорій людей: adultism – «дискримінація, спрямована на молодих людей», flexism «дискримінація службовців, які мають гнучкий графік роботи», singlism – «дискримінація, маргіналізація неодружених людей». Дослідники-філологи зазначають, що в англійській мові фактично перетворився на суфікс елемент -bot як фрагмент слова robot, виділений з цього слова внаслідок його участі в попередніх «телескопічних» формаціях. Прикладом останніх утворень з елементом -bot можуть служити неологізми nukebot (nuclear+robot) – «робот, призначений до роботи в місцях з високим рівнем радіації», chatbot – «комп’ютерна програма, яка використовує штучний інтелект для імітації розмови, діалогу з користувачем», cobot (collaborative+robot) – «робот, який працює разом з людиною, виконуючи те ж саме завдання».

Останнім часом особливо активним способом словотворення виступає телескопія (зрощення, злиття, контамінація), при якій нова мовна одиниця утворюється з фрагментів окремих слів, чим забезпечується економне відображення в цільнооформленій мовній конструкції комплексного поняття або об’єднання двох понять. Телескопічні слова в основному представлені іменниками, але можуть зустрічатися прикметники і дієслова: beditate (bed+meditate) – «думати про щось, перебуваючи в ліжку, роздуми перед сном), bronde (brown+blonde) – «такий, що має водночас коричневий і світлорусий колір (про фарбоване волосся)», firenado (fire+tornado) – «вогняне торнадо, як велике полум’я, яке закручується у вигляді спрямованого вверх конуса, що спричинене турбулентним повітрям в умовах сильної спеки», bankster (banker+gangster) – «банкір, який проводить незаконні фінансові операції», thrisis (thirty+crisis) – «відчуття незадоволеності, розчарування людини, яка досягає віку тридцяти років, які можуть спричинити різкі, як правило, радикальні зміни в житті», bleisure (business+leisure) – «поєднання бізнесової подорожі з відпочинком»,

Популярність телескопії зумовлена тим фактом, що вона стосується нещодавно створених неологізмів. Зокрема, слово selfie (як власна фотографія, зроблена мобільним телефоном) перетворилося на інтернаціональне і сприяло появі цілої серії мовних інновацій, зокрема, gelfie (gym+ selfie) – «власна фотографія, зроблена у спортивному залі». Неологізм  selfie за короткий час не тільки закріпився в англійській мові, а й набув статусу міжнародного слова і, більше того, став разком для позначення серії фотографій, зроблених власноручно мобільним телефоном і розміщених у соціальних мережах: foodfie – фото їжі, яку споживає автор; couplie – селфі, зроблене парою людей, подружжям; shoefie власно зроблена фотографія черевика або взуття; legsie – власно зроблена фотографія своїх ніг; shelfie – власно зроблена фотографія поличок з книгами та іншими предметами.

Інтернаціональним стало слово Brexit (як вихід Великобританії з Європейського Союзу), яке утворилося шляхом залучення телескопічного механізму Britain+exit. А само слово Brexit сприяло утворенню  телескопізму  Bremoaner (Brexit+moaner) – «той, хто незадоволений прагненням Великобританії вийти з Європейського Союзу». Маємо приклад вторинної телескопії як способу творення мовних інновацій. Окрім цього, неологізм Brexit почали вживати як дієслово, що означає процес виходу з Євросоюзу.

В останнє десятиліття англійська мова поповнилася значною кількістю скорочень та абревіатур. Серед скорочень є мовні одиниці, що представлені «урізаними» варіантами двох слів у словосполученні: pass-agg (passive and aggressivt) – «поводитись у пасивно-агресивній манері по відношенню до когось; fab lab (fabrication laboratory) – «наукова лабораторія, яка оснащена сучасними цифровими технологіями для вдосконаленого вивчення технічних, природничих наук та мистецтва»; gran-lit (granny literature) – «художня література, що адресована літнім жінкам».Найбільш розповсюдженим скороченням не лише англійської, а й багатьох інших мов, починаючи з кінця 2019 року стала «напівабревіатура» COVID–19 (Corona Virus Disease 2019) для позначення хвороби, яка викликана новим видом вірусу, що вперше був зафіксований серед людей у китайському місті Ухань і спричинив світову пандемію – спалах респіраторних захворювань із важкими наслідками. Пандемія знайшла своє відображення в низці лексичних і фразеологічних новоутворень. Зокрема, covexit (covid+exit) – «процес послаблення карантинних вимог під час пандемії корона вірусу», Covid era – «час, коли світ страждав від пандемії корона вірусу», long covid – «стан пацієнтів, які перехворіли ковідвірусом, однак все ще мають симптоми цієї хвороби».

Особливим чином нова лексика та фразеологія стосується суспільного життя., насамперед, такої актуальної сфери сучасного соціуму як комунікація засобами модерної інформаційної техніки. Важливу характеристику першої чверті ХХІ століття відображає слово postmateriality, «постматеріальність», що позначає конкретний факт: ХХІ століття стало часом, коли для реєстрації звуку чи образу стають непридатними такі прості матеріальні носії як фотоплівка чи магнітна стрічка. У зв’язку з цим популярними стають вирази «the internet of everything» (комунікація, взаємодія між людьми, машинами, обмін інформацією з використанням системи об’єднаних технологічних пристроїв), «the internet of me» (система об’єктів з комп’ютерними приладами в них, які здатні поєднуватися, використовувати Інтернет і обмінюватися персональними даними про користувача), splinternet (прогнозований поділ Інтернету на багато частин у відповідності з національними та комерційними інтересами). Соціальні мережі представляють фактично новий вид комунікації і для багатьох мільйонів людей не тільки перетворилися на особливий віртуальний світ, а й стали особливими формами і розширеними можливостями спілкування за допомогою сучасних лінгвотехнологічних засобів.

Значну групу інновацій останнього десятиліття складають лексеми та фразеологічні одиниці, що співвідносяться з новими видами спорту, туризму, з фізичною культурою взагалі. В цих одиницях відображається популярність серед населення англомовних країн нових видів та новітньої методики фізичних прав, фітнесу. Чимала група інновацій спричинена захопленням різними дієтами, новими стравами та технологіями в кулінарії. Цікавим є позначення цілої низки дієт, мета яких – позбавлення зайвої ваги чи перехід на корисну та безпечну для здоров’я їжу. Серед них: Cinderella diet – «дієта харчування, за якою людина споживає їжу  тільки протягом дев’яти годин щоденно»; intermittent fasting – «дієта, при якій кілька днів на тиждень людина нічого не їсть, а в інші дні – харчується нормально». Навіть виникли новотвори food literacy – «обізнаність людини щодо корисного харчування» та demitarian – «людина, яка вдвічі скорочує свій м’ясний раціон»..

Хоча сучасний стан розвитку людства іменують «постфеміністичним періодом», лінгвістичні інновації свідчать, що боротьба жінок не стільки «за свої права», скільки за своє місце в суспільстві, продовжується, про що свідчать окремі словотвори, як от, glass ceiling – «бар’єри, що стоять на шляху жінок і представників певних етнічних і соціальних груп у їх діловій кар’єрі», або glass wall – «бар’єри, на шляху прийняття жінок в робочий колектив». Жінки вимагають від уряду прийняття заходів, спрямованих на створення для них сприятливих умов для кар’єрного росту, забезпечення їм можливостей займати важливі посади в організаціях. Такі заходи позначаються телескопізмом womenomics, а жінок, які беруть активну участь і боротьбі за свої права, іменують новотвором shero.

Поповнюється лексика та фразеологія, які пов’язані з позначеннями та характеристиками поколінь людей. Перш за все, це стосується молодого покоління, особливості якого відображаються низкою образних фразеологічних поначень: generation scroll – «сучасна генерація людей, які практично нічого не читають, крім новин на комп’ютері та на мобільному телефоні», clipped wing generation – «генерація молодих людей, які не можуть бути незалежними від своїх батьків з економічних причин», switch and swipe generation – «молоде покоління, яке, вважається, зазнало набагато більше змін у житті порівняно з батьками, особливо стосовно роботи, життя, особистісних стосунків». Певну вагу приділено і старшому поколінню: grey tsunami – «значна кількість людей похилого віку у ХХІ столітті внаслідок зростання тривалості життя», silver striver – «людина, яка продовжує працювати після досягнення пенсійного віку».

Чимало інноваційних словосполучень стосуються сучасних родинних відносин: Skype family – «родина, в якій один із батьків знаходиться за кордоном і спілкується з сім’єю через Скайп», lead parent – «той із батьків, який суттєвіше та сумлінніше виконує свої батьківські обов’язки, ретельніше піклується про дітей», deputy parent – «той із батьків, який абияк виконує свої батьківські обов’язки, недостатньо піклується про дітей».

У сфері виховання та освіти відбуваються зміни, спричинені новими підходами та методиками, що відобразилося у певних новотворах: flipped learning – «форма навчання, при якій учні та студенти знайомляться зі змістом завдання вдома, а класні заняття призначені для практичного закріплення та обговорення вивченого матеріалу», flexi schooling – «гнучка система освіти, при якій учень відвідує заняття в школі лише кілька днів на тиждень, а решту часу самостійно навчається вдома (як правило, за допомогою старших членів сім’ї)», free-range parenting – «метод виховання дітей з наданням їм свободи дій з метою формування у них самостійності та відповідальності», unschooling – «концепт і метод освіти, який передбачає, що діти і підлітки самі спрямовують своє навчання згідно з власними інтересами, а не з офіційно визначеної програми».

В загальному, інновації англійської мови останніх десятиріч відображають і підтверджують значні зміни практично в усіх сферах життя англійського соціуму, причому, в таких інноваціях чітко проглядається акцент на вербалізації нових форм і засобів соціальної комунікації в умовах інформаційної революції.

 
Анонси
Галерея
30
3030
На даний момент 516 гостей на сайті