Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

«Творчість Бориса Харчука у вимірах сьогодення» – за таким напрямом працював Всеукраїнський науковий семінар, присвячений 90-річчю з дня народження видатного письменника української літератури ХХ століття Бориса Харчука, ім’я якого дотичне до історії нашого навчального закладу, про що засвідчує меморіальна дошка на фасаді головного корпусу нинішньої академії. Науково-методичне дійство підготовлене і проведене науково-педагогічними працівниками кафедри української мови та літератури і методики їх навчання спільно з науковцями Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і під патронатом Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації.

Учасників семінару привітали доктор філологічних наук, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України М.Г. Жулинський і завідувач кафедри-організатора семінару, кандидат філологічних наук, доцент Р.О. Дубровський, а також викладачі спеціальності «Музичне виховання» нашої академії виконанням улюбленої пісні Бориса Харчука «Йшли корови з темної діброви…».

До програми семінару, що проходив у змішаному офлайн–онлайн форматі, увійшли спогади дочки письменника Р.Б. Харчук. Декан факультету філології та журналістики Тернопільського НПУ імені Володимира Гнатюка, професор Т.П. Вільчинська аналізує «Творчість Бориса Харчука в контексті сучасної лексикографії», а її колега по університету, академік Академії наук вищої школи України, професор М.П. Ткачук – «Психологізм малої прози Бориса Харчука». Закономірно, що до аналізу різних сторін творчості Бориса Харчука, як нашого краянина, звертається багато тернопільських науковців-дослідників, насамперед, представників педагогічного університету. Їх аналітичними зусиллями розроблена та представлена учасникам семінару актуальна та цікава тематична проблематика: «Моделювання національного характеру в романі «Кревняки» Бориса Харчука» (доцент   С.В. Бородіна), «Модерністська поетика оповідань Бориса Харчука» (доцент Л.П. Вашків), «Особливості фокалізації художнього наративу оповідань Бориса Харчука» (доцент О.М. Ткачук), «Поетономія у творчості Бориса Харчука: функціонально-стилістичний аспект» (доцент Г.В. Бачинська, кандидат філологічних наук О.С. Вербовецька), «Дискурс «втраченого дитинства» у прозі Бориса Харчука» (доцент М.М. Данилевич),

Активно працювали на семінарі науковці інших вищих закладів освіти та наукових інституцій України. Доктора філологічних наук, наукового працівника Інституту української мови НАН України, професора С.Я. Ярмоленко захопила тема «Серце скапує у слово…». Борис Харчук як мовна особистість». Кандидат філологічних наук, доцент І.Е. Співак презентує дослідження «Творчість Бориса Харчука. Проблеми поетики». Доктор філологічних наук, професор Волинського НУ імені Лесі Українки Л.К. Оляндер висвітлює «Своєрідність поетики Бориса Харчука», а доцент Дніпровського гуманітарного університету С.В. Полякова – «Стильові домінанти оповіді в романтиці Бориса Харчука».  Професор Київського НУ імені Тараса Шевченка М.В. Стріха презентував своє дослідження «Борис Харчук на тлі «перебудови», а професор Національного університету «Острозька академія» П.М. Кралюк аналізував проблему «Дві Волині Бориса Харчука і Уласа Самчука: художній літопис ХХ століття». Завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського, професор С.С. Кіраль говорив про «Епістолярний діалог Бориса Харчука із Іваном Чендеєм».

Окремі учасники семінару звертаються до методологічної тематики. Зокрема, кандидат філологічних наук, доцент Тернопільського НПУ імені Володимира Гнатюка Л.І. Царик характеризує «Формування емоційно-ціннісних ставлень школярів у процесі вивчення творчості Бориса Харчука», її колега Т.М. Скуратко – «Інтерсуб’єктивний підхід до вивчення твору Б. Харчука «Планетник». Вчителька української мови та літератури Кременецької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів І.Ф.Василишина у виступі «Наші ніхто не вмирають, наші всі переходять у вогонь, у слово і живуть» (до питання вивчення в навчальних закладах оповідання Б. Харчука «Шайтанка») продемонструвала особливості методики вивчення творів письменника за програмами шкільних навчальних курсів.

Вагомий внесок до виконання програми ювілейного науково-методичного дійства зробили науково-педагогічні працівники нашої академії. Доктор філологічних наук, професор Г.М.Штонь запропонував тему «Борис Харчук у духовному просторі української ліро-епічної, а його колега О.Л. Глотов – дослідження «Роман Бориса Харчука «Кревняки» в перекладі російською мовою». «Московський період життя і творчості Бориса Харчука» висвітлювали кандидати філологічних наук, завідувач кафедри української мови та літератури і методики їх навчання, доцент Роман Дубровський і доцент Олег Василишин. Доктор історичних наук, завідувач кафедри історії та методики її навчання, професор Ірина Скакальська виступила з доповіддю «Національна культура у контексті теорії архетипів (за творчістю Бориса Харчука). Кандидат філологічних наук, доцент І. О. Волянюк аналізувала «Фразеологізми з компонентом «душа» у творах Бориса Харчука», а її колеги по кафедрі, кандидати філологічних наук, доценти І.М. Комінярська та О.В. Пасічник характеризували «Хутір як родинний «локус» у повісті Бориса Харчука «У дорозі» та в романі Уласа Самчука «Морозів хутір». Актуальну і складну проблему «Український національно-визвольний рух 20–30-их рр. ХХ століття крізь призму творчості Бориса Харчука» висвітлював кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії та методики її навчання В.А. Галішевський. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов та методик їх навчання Н.В. Янусь оприлюднила результати власного дослідження «Борис Харчук у перекладах». Оригінальну тему «Рослинна символіка в тетралогії «Волинь» Бориса Харчука» розробила кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та методики їх навчання О.К. Галаган.

Робота Всеукраїнського  наукового семінару «Творчість Бориса Харчука у вимірах сьогодення», приуроченого 90-річчю від дня народження видатного українського прозаїка, продемонструвала важливість об’єднання творчих зусиль фахівців різних освітніх і наукових інституцій в забезпеченні успіху в конкретних тематичних наукових пошуках і в системі науково-педагогічної роботи загалом.