НА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВОМУ ФОРУМІ
Продовжується активна співпраця українських і польських науковців – представників соціально-історичного напрямку – у сфері дослідження важливих тем нашого спільного історичного минулого та актуальних проблем сьогодення. Показовою у цьому плані є робота польсько-українського наукового форуму. Цьогоріч цей Форум зібрався всьоме та працював над проблемою «Польща та Україна в сучасній Європі: міжкультурний діалог – роль національних меншин – виклики та загрози». VІІ Польсько-український науковий форум проходив на базі двох вищих закладів освіти – Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Республіка Польща) та Національного університету «Львівська політехніка» (Україна). Форум відбувався в рамках реалізації проекту «ERAZMUS+», зокрема, з ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство: можливості для України».
Учасниками Форуму стали науковці провідних вищих закладів освіти: від Польщі – Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін), Ягеллонського університету (Краків), Вармінсько-Мазурського університету (Ольштин), Варшавського університету, Університету Адама Міцкевича (Познань), Університету кардинала Стефана Вишинського (Варшава), Вищої адміністративної публічної школи (Кельце), Вищої банківської школи (Торунь); від України – 51 вищого навчального закладу Києва, Харкова, Миколаїва, Днпра, Чернівців, Львова, Луцька, Одеси , Рівного, Сум, Вінниці, Житомира та Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. До Наукового та Організаційного комітетів Форуму увійшли представники Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині та Національного університету Львівська політехніка».
На урочистому відкритті такого міжнародного наукового зібрання представників науки та освіти двох країн вітали проректори з наукової роботи співорганізаторів Форуму, представники посольства України в Польщі, консульств, науково-освітніх інституцій, адміністративних органів. Особливим елементом урочистої частини Форуму стало виконання польською солісткою пісні Олександра Пономарьова «Заспіваймо пісню про Україну» (з альбому «Все буде Україна»).
![]() |
![]() |
Конкретна робота Форуму розпочалася засіданням круглого столу «З минулого в майбутнє – в 75-ту річницю Операції «Вісла». Учасники круглого столу дали сучасну оцінку цих трагічних подій минулого з позицій учених двох дружніх країн. Науковий дискурс продовжився у форматі обміну думками щодо співпраці польської та української спільнот на рівні регіонального самоврядування та національних меншин.
Після цього науковці двох країн вели дискусії у відповідних тематичних секціях. Перша тематична секція розглядала проблему «Роль країн Центрально-Східної Європи у формуванні та реалізації політики Європейського Союзу». Тут йшлося про основи та реалізацію східного партнерства Європейського Союзу, про місце і роль України в нових політичних реаліях, про публічну дипломатію та дипломатичні інструменти в поліцентричних умовах ХХІ століття, про партнерство Польщі та України в децентралізації та розбудові публічного простору, а також про обмін досвідом у реформуванні державного управління., зокрема, у забезпеченні взаємодії державних органів з інституціями громадянського суспільства. Особливу актуальність отримали питання транскордонної співпраці держав, реалізації політики сталого розвитку, біфуркаційних тенденцій у розширенні Європейського Союзу та безпековий рівень інформаційної політики. Тут було наголошено: європейський вектор України – це вступ до ЄС як перспектива розвитку та зміцнення української державності.
Тема другої дискусійної платформи – «Генеза та розвиток українсько-плльських відносин: суспільно-політичний контекст». Науковці висвітлювали роль українсько-польських відносин у стратегії набуття суб’єктності України, українсько-польські відносини в історичній ретроспективі та в перспективах їх розширення та зміцнення, Важливо, що вчені демонстрували сучасні наукові підходи до оцінок історичних подій і процесів, характерних для цивілізаційного поступу України та Польщі. Конкретно, йшлося про українсько-польські відносини в період російсько-української війни від її початку в 2014 році до сьогодення, про перспективи зміцнення співпраці між нашими країнами.
«Україна – ЄС»: співробітництво у правовій та соціально-економічній сферах» – над такою проблематикою працювали учасники третьої тематичної секції. Наші науковці звернулися до проблем європеїзації національного правосуддя, а спільно з польськими – до правових аспектів збереження національної пам’яті в Україні та Польщі. Йшлося і про конкретні юридичні питання: адміністративно-правовий статус судів в Україні та ЄС, про досвід Польщі та України в організації діяльності адвокатури, про імплементацію європейських стандартів у національне судочинство. Важливою була розмова про перспективи європейського співробітництва у правовій сфері, зокрема, про співробітництво України та Польщі у розслідуванні міжнародних злочинів. Принципового значення набули питання організаційно-правових засад співпраці України з НАТО та країнами-партнерами. Знайшлося місце і конкретним питанням: правовому регулюванню підприємницької діяльності, системі соціального захисту населення, формам бізнесу і працевлаштування, міграційним процесам і конкурентоспроможності суб’єктів підприємницької діяльності.
Оригінальну, виключно академічну тематику розробляли науковці, які входили до складу четвертої секції – вони досліджували проблему « Наукова дипломатія в зміцненні українсько-польської співпраці». Закономірно, що основна увага була зосереджена на проблемах українсько-польського партнерства в галузі освіти і науки, притім, у контексті інтеграції України до Європейського Союзу. Академічний дискурс стосувався перспектив розширення співпраці України з країнами Євросоюзу в науково-освітній сфері, запозичення та імплементація Україною їх прогресивного досвіду в соціально-культурній та економічній сферах. До озвучених прикладних питань увійшли моделі управління наукою, освітою і культурою, організація спільних наукових досліджень у конкретних сферах, зокрема, лінгвістики, що обумовлене значенням мови як засобу збереження національної ідентичності. Йшла розмова і про статус та ставлення до національних і етнічних меншин в Україні та Польщі як про показник демократизації суспільно-політичного життя цих європейських країн.
«Культурна дипломатія в українсько-польських відносинах» – тема, що стала предметом наукового дискурсу учасників п’ятої секції. Дискурс розпочався конкретною проблематикою, що виходила на предмет національного мистецтва як вирішального фактора у міжкультурному діалозі народів і країн, в тому числі, української та польської спільнот. Тут прозвучали досить «гострі» за змістовим наповненням та полярністю сприйняття питання українсько-польського мовного пограниччя, впливу сучасних технологій на міждержавний культурний діалог. Привертають увагу теми «Польща й Україна у ХХІ столітті: проблема емоційного благополуччя», «Свобода і війна: польсько-українські відносини у контексті широкомасштабного вторгнення росії в Україну» та «Психологічна підтримка, супровід і лідерство в умовах воєнних реалій у польсько-українських відносинах». Знайшлося місце і для трагічних сторінок нашої історії: , що виходять на проблеми формування європейської культури історичної пам’яті в Україні (Голокост, декомунізація, українсько-польські війни). Науковці піднімають теми науково-освітнього співробітництва України та Польщі, з наголосом на розвиток українсько-польського освітньо-культурного партнерства в умовах війни. В цій секції була оприлюднена доповідь доктора історичних наук, завідувачки кафедри історії та методики її навчання, професора Ірини Скакальської «Польський освітньо-культурний простір у Кременці (від ХІХ ст. – до сучасності)».
Актуальність тематики, яка привернула увагу науковців шостої секції, сумнівів не має і дуже гостро відповідає запитам нинішнього дня – «НАТО як оборонний союз: подолання загроз для безпеки в Європі та світі». Наукові розвідки фахівців, їх аналітичний характер і стратегія висновків всесторонньо відповідають реаліям сучасного світу і відображають стурбованість не лише громадян наших країн, а й населення всієї планети. Аналітики говорять про переосмислення європейських реалій у контексті російсько-української війни, про ключові реакції на сьогоденні виклики для Європейського Союзу. Йдеться про санкції Польщі проти РФ внаслідок її нападу на Україну, про українсько-польське співробітництво у воєнних умовах, зокрема, в умовах російської інформаційної війни проти цивілізованого світу. Неможливо було обійти увагою конкретні не просто актуальні, а злободенні проблеми: «Збройні сили України інтегруються в НАТО: запитання чи твердження», «Перспективи розширення програми Східного партнерства та подолання геополітичного агресора задля безпеки України і захисту інтересів Європи», «Нова оборонна стратегія ЄС «Стратегічний компас» як відповідь на сучасні гібридні загрози», «Реалізація стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору», «Розширення НАТО як фальшивий привід для виправдання війни Путіна проти України» і навіть «Польсько-українська співпраця у світлі Стратегії національної безпеки Республіка Польща».
VІІ Польсько-український науковий форум «Польща та Україна в сучасній Європі: міжкультурний діалог – роль національних меншин – виклики та загрози» продемонстрував, що науково-дослідницька робота, науковий дискурс в усіх актуальних напрямках і сферах, співпраця науковців-фахівців різних країн продовжується навіть в ускладнених соціально-політичних умовах не лише національного, а й міжнародного масштабів.