Пошук

ШКОЛА ВІДКРИТОГО РОЗУМУ: ХХVІІ ЗУСТРІЧ

Відбулася ХХVІІ зустріч учасників Міжнародного інтеграційного проекту студентів і аспірантів «Школа відкритого розуму». Представники вищих закладів освіти та наукових інституцій України та Польщі працювали над комплексною темою «Homo aesteticus: проблеми естетики в людському досвіді». Молодих інтелектуалів двох братніх країн приймали польські міста Кельце і Щецин. Співорганізаторами цьогорічної зустрічі молодих інтелектуалів України та Польщі виступили міська Рада Щецина, Товариство «Центр Східної культури», Інтеграційне товариство «Європа – Схід», Студентське науково-культурне товариство Університету імені Яна Кохановського в Кельце. Учасниками зустрічі стали з польської сторони – студенти, магістранти, аспіранти та науковці Університету імені Яна Кохановського в Кельце, Варшавської «Політехніки» й Академії соціальних наук у Лодзі; Україну представляли молоді науковці із Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Черкаського національного технічного університету і Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. Очолювала наш студентський науковий «десант» і здійснювала наукове керівництво його підготовкою до участі в засіданні «Школи Відкритого Розуму» кандидат філологічних наук, доцент Олена Пасічник. В Організаційному комітеті Зустрічі – знайомі нам по їх візитах до нашої академії професори Університету імені Яна Кохановського Олег Лещак (голова Оргкомітету), Річард Стефанський (секретар Оргкомітету) та їх колеги з інших польських науково-освітніх установ,  а також представники українських закладів вищої освіти – професори Оксана Лівицька (Кам’янець-Подільський НУ імені Івана Огієнка), Наталія Кучма (Тернопільський НПУ імені Володимиоа Гнатюка), Наталія Пчелінцева (Черкаський НТУ), Оксана Просяник (Харківський НЕУ імені Семена Кузнеця).

На першому засіданні Школи до її учасників звернулися організатори цьогорічної зустрічі: у своїх виступах вони визначили тематичну спрямованість, змістове навантаження та полемічну напругу дискурсу молодих науковців. Голова Оргкомітету, професор Олег Лещак дав імпульс загальній дискусії доповіддю «Естетична інформація як аксіологічна і культурна концепція відображення прекрасного». Професор Наталія Кучма (Тернопільський НПУ ім. Володимира Гнатюка) висвітлила актуальну для нинішнього часу проблему «Мем як емоційно-експресивне переосмислення війни в Україні». Таку болючу тематику продовжила професор Черкаського НТУ Наталія Пчелінцева в доповіді «Метаморфози в українському культурному просторі після 24 лютого 2022 року». Тернопільський науковець, який зараз працює в Ірландії, Ігор Папуша подає «Психотерапію як мистецтво».

Активність дискутантів проявилася вже з самого початку обговорення проблематики. Цікаві підходи до її вирішення продемонстрували студенти Валерія Ровкова («Homo aesteticus у соціальних мережах», Харків), Володимир Півненко («Естетика смерті в культурах народів Європейської та Латиноамериканської цивілізації», Черкаси), Дмитро Клименко («До питання типологізації геральдичних зображень птахів», Кельце), Інна Кравченко («Метафора як засіб творення образу в дизайні», Черкаси), Ольга Бендзар («Поліваріантність інтерпретації символічних значень в  сучасній календарній обрядовості українців», Тернопіль), Юлія Лисецька («Археологічна реставрація керамічних виробів: естетичний аспект», Кам’янець-Подільський).

Харківська студентка Ярослава Олексенко характеризувала «Рекламу у контексті естетичного дослідження», а представниця Прибалтійського Талліна Марія Макаренко – «Культурні дослідження Китаю на прикладі Інституту Конфуція». До оригінальної теми «Індивідуальність Дмитра Гордона в сучасному інформаційному просторі» звертається Анастасія Романюк (Кам’янець-Подільський). Катаржина Стефанська із Кельце висвітлювала естетику мови польського письменника Якуба Франка, а її подруга Александра Жебровська – «Вживання графічних знаків як елементів естетичної комунікації». До цієї проблематики звертаються черкаські студенти Анастасія Манн («Українська ідентичність у графічному дизайні»), Юлія Тимошина («Емоційна дія образів іграшки: національні ляльки, ляльки-обереги, концепти сучасних брендів»), Анна Чепурна («Тактильні макети як вид дидактичного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами»). Харків’янка Карина Хандуріна звертається до історичного контексту художньої творчості: «Картини Середньовіччя: символи у процесі інтерпретації». Своє бачення естетизації демонструють представники Університету імені Яна Кохановського в Кельце Магдалена Войцек («Прецедентні одиниці синонімічного характеру в естетичному дискурсі») й Аріна Сидоркіна («Естетизація як одна із форм маніпуляції в політичному медіадискурсі США. Японії та Росії»). Подібна тематика привабила і їх колегу Анастасію Стародубцеву – ««Русский мир» vs русская культура”. Класичну за змістом тему «Вишиванка як генетичний код української нації» запропонувала студентка Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Владислава Українець, а тернополянка Марія Голинська звернулася до сучасної дискусійної теми – до аналізу творчості популярного сучасного українського письменника, що зробила у своєму виступі «Художньо-естетична парадигма віршів зі Сходу Сергія Жадана».

Літературна творчість українських авторів стала об’єктом дослідження багатьма науковцями-студентами. Таку проблематику зустрічаємо у виступах студентів Тернопільського НПУ імені Володимира Гнатюка Вікторії Гураль («Українські письменники на майданчиках Фестивалю «І»»), Інни Марцінковської («Психологізм персонажів роману М. Кідрука «Доки світло не згасне назавжди»»), представників нашої академії Ірини Вітичук («До щастя завжди є стежка (за твором Марії Ткачівської «Присмак дикої рожі»)») та Софії Борак («Поетичне слово у мистецькому житті Кременеччини»). Валерія Доннікова із Кам’янець-Подільського пропонує тему «Художня мова роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія».

Тематика виступів мала різноманітну векторну спрямованість. Артем Терещенко із Харкова обрав об’єктом дослідження «Деміфологізацію розуміння Середньовіччя як періоду стагнації європейської цивілізації», а його колега по навчальному закладу Вікторія Шершень досліджує тематику з музикознавчим акцентом – «Естетична складова сучасних музичних кліпів українських виконавців та її роль у формуванні ціннісної парадигми суспільства». Представницю харківського студентства Єлизавету Федоренко зацікавило «Поняття естетичності жінок як результату впливу соціуму». Андрій Лабащук (Варшавська «Політехніка») аналізує тезу «Інновації в моді – запорука естетичного світосприйняття».

Комплекс цікавих і актуальних питань вирішують молоді науковці Варшавської «Політехніки» та Університету імені Яна Кохановського в Кельце. Марта Лабащук (Варшавська «Політехніка») розкриває особливості текстів комунікації за допомогою  засобів Інтернету, а Сузанна Богуцька здійснює порівняльний аналіз найновіших перекладів повістей Люсі Мод Монтгомері; Пйотр Чайковський характеризує вербальну експресію літературних текстів. Старозаповітні тексти Вавілону як первинну символіку Апокаліпсису тлумачить Владислав Городецький. Рафал Брзоза  висвітлює тему«Сфера влади і права в дискурсі ІV Речі Посполитої».

Учасники чергового засідання «Школи відкритого розуму» мали змогу брати участь в роботі методологічних майстер-класів, які підготували та провели науковець Черкаського національного технічного університету Інна Яковець («Художній музей як амбівалентний цілісний візуальний комплекс») і один із організаторів засідання Школи, професор Університету імені Яна Кохановського в Кельцах Річард Стефанський («Ідеологія та політика в естетиці та навпаки»).

За матеріалами виступів учасників ХХVІІ-ої зустрічі Міжнародного інтеграційного проекту студентів і аспірантів «Школа відкритого розуму», що проходила за тематичною проблематикою «Homo aesteticus: проблеми естетики в людському досвіді» буде опубліковано однойменний збірник наукових праць.

 
Анонси
Галерея
40
4040
На даний момент 210 гостей на сайті