Пошук
Головне меню

БАГАТОГРАННІСТЬ СВІТУ НАУКОВЦЯ І МИТЦЯ

Його творчий світ був настільки багатий, що аж якось важко і боляче говорити про це у минулому часі. Поряд працювала Людина, яку Господь наділив багатьма талантами. І він щедро ділився зі світом своїми науковими та мистецькими досягненнями.

Наш краянин Григорій Штонь народився в селі Вербовець Лановецького району Тернопільської області. Закінчив Дрогобицький педагогічний інститут та аспірантуру та докторантуру при Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка АН України. Досліджував духовний простір української ліро-епічної прози.

Як науковець-літературознавець, доктор філологічних наук, професор, працював в Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, Київського національного університету ім.Тараса Шевченка та нашої академії. Удостоєний Державної премії України ім.Т.Г.Шевченка як член авторського колективу навчального посібника "Історія Української літератури ХХ століття" у двох томах, де відтворив постаті українських письменників Уласа Самчука, Михайла Стельмаха, Григорія Тютюнника, Анатолія Дімарова та Віктора Міняйла.

Як член Національної Спілки письменників України, був автором більше двохсот літературно-критичних і наукових праць, монографій, поетичних збірок "Візії", "Затока муз", книжок прози "Пастораль", "Тернова мушля", "Пообіг часу" та романів "Суд", "Рай", "Містраль", "Форум вічно живих", "Нічні сонця", "Ексклюзив". Двічі був лауреатом літературної премії "Коронація слова".

Як драматург і сценарист, створив низку сценаріїв документальних стрічок ("Розкажи про мене", "Брати", "Ой горе тій чайці…", "Сторозтерзаний Київ") і художніх кінофільмів "Страчені світанки" і "Чорна рада".

Як художник-живописець, виконав портрети скульптора Івана Ковалерідзе, художника Тараса Мельничука, письменників Юрія Покальчука, Богдана Рубчака та інших, які експонуються на художніх виставках.

Про Григорія Штоня можна і треба говорити багато і детально. Бо завжди буде що сказати.

Саме тому науковці-філологи Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка, Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка за сприяння Міністерства освіти і науки України, Тернопільської обласної ради, Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації підготували і провелиВсеукраїнські наукові онлайн-читання "Творчий світ Григорія Штоня".

До Організаційного комітету конференції увійшли ректор Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка, професор Афанасій Ломакович; академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, професор Микола Жулинський; завідувач кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, професор Петро Іванишин; проректор з наукової роботиКОГПА ім. Тараса Шевченка, професор Микола Курач і його колеги, доценти Олег Василишин і Роман Дубровський.

Модерували га пленарному засіданні професор ДПУ імені Івана Франка Петро Іванишин і доцент КОГПА ім. Тараса Шевченка Олег Василишин.

З вітальними словами до учасників наукового форуму звернулися ректор Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка,професор Афанасій Ломакович; академік НАН України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ, професор Микола Жулинський; завідувач кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка, професор Петро Іванишин і завідувач кафедри української мови і літератури та методик їх навчання Кременецької ОГПА ім. Тараса Шевченка, доцент Віталій Назарець.

Презентаційні доповіді під час пленарного засідання відкрив доктор філологічних наук, професор Микола Жулинський аналітичним дослідженням "І літературознавець, і письменник… Згадуючи Григорія Штоня". Цікавими спостереженнями "Григорій Штонь здалека і зблизька" поділився доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка Михайло Наєнко.

"Ліричні філософування Григорія Штоня" озвучив доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Ковалів.

Академік НАН України, завідувач кафедри полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Ростислав Радишевський акцентував на постаті Григорія Штоня в колі філологічної еліти Тернопільщини.

"А українець живий... (На пошану Григорія Штоня)" - таку тему обрав для своєї доповіді доктор філологічних наук, завідувач кафедри романо-германської філології Національної академії Служби безпеки України, професор Володимир Кузьменко.

Науковець Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, , доктор філологічних наук, професор Лукаш Скупейко розглянув Григорія Штоня як людину, митця й ученого у власних спогадах."Слово про Григорія Штоня з нагоди присвоєння йому почесного доктора Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка" зачитала доктор філологічних наук, завідувач кафедри зарубіжної літератури та полоністики Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка, професор Галина Сабат.

До програми Наукових читань увійшли наукові розвідки "Модель духовної інтерпретації в студіях Григорія Штоня" (доктор філологічних наук, професор Петро Іванишин; Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); "Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня)" (доктор філологічних наук, доцент Тетяна Вірченко; Київський університет імені Бориса Грінченка), "Художні моделі адикції в п’єсі Г. Штоня «Канон» (аспірантка Тамара Федик; Київський університет імені Бориса Грінченка), "Духовні стрижалі життєтексту Григорія Штоня: дискурс науково-мистецької концептуалізації" (докторантка, кандидат філологічних наук, професор Галина Райбедюк; Ізмаїльський державний гуманітарний університет).

Різновекторний внесок до тематики Читань здійснили науковці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, кандидати філологічних наук, доценти Світлана Бородіца - у літервтурознавчому дослідженні "Романи Михайла Стельмаха у критичній рецепції Григорія Штоня", Леся Вашків - з аналізом "Духовного потенціалу п‘єс Григорія Штоня", Марія Данилевич - в огляді "Жанру сповідального есе у творчості Григорія Штоня" і Тетяна Скуратко - із цікавою розвідкою "Творчість Дмитра Павличка в інтерпретації Григорія Штоня".

Директор Обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького Тамара Сєніна поділилася спогадами про Григорія Штоня як учасника "Діалогу двох культур", а "Філософські погляди на життя у творчості Григорія Штоня" охарактеризувала у своїй роботі доктор історичних наук, завідувач кафедри історії та методики її навчання Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

Та, звичайно, найбільш задіяними у підготовці досліджень про свого гідного, світлої пам'яті колегу були кандидати філологічних наук, науковці кафедри української мови та літератури і методики їх навчання КОГПА ім. Тараса Шевченка". Тема "Улас Самчук в рецепції Григорія Штоня" була предметом наукових пошуків доцента Ірини Комінярської; аналіз есеїв Григорія Штоня здійснила доцент Олена Пасічник; Борис Харчук в рецепції Григорія Штоня зацікавив доцента Олега Василишина (у співавторстві з учителькою української мови і літератури Кременецької ЗОШ №4). Над "Лінгвістичнимт аспектами публіцистики Григорія Штоня" працювала доцент Інна Волянюк. З "Авторськими новотворами в художніх текстах Григорія Штоня" ознайомила старший викладач кафедри Ірина Поляк. Разом зі своїми колегами-філологами над підготовкою до Читань працював і нинішній в.о.директора Фахового коледжу, кандидат філологічних наук, доцент Роман Дубровський. У своїх наукових пошуках він зупинився на непростій проблемі "Натурсофія у поетичних збірках Григорія Штоня".

Наукова спільнота України продовжує дослідження творчості Григорія Штоня, що знайде своє відображення у наступних Всеукраїнських читаннях.

 
Анонси
Галерея
11
1111
На даний момент 654 гостей на сайті