Пошук
Головне меню

АРХЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА І МУЗЕЙНА ПРАКТИКА

На базі Залозецького краєзнавчого музею Тернопільської області проведена Міжнародна науково-практична конференція «Управління археологічною спадщиною та музейні практики», приурочена Всеукраїнському дню пам’яток історії та культури і Міжнародному дню пам’яток і визначних місць. Конференція була організована і працювала під патронатом Департаменту культури і туризму Тернопільської обласної військової адміністрації та Залозецької селищної ради, підготовлена науковими працівниками Залозецького краєзнавчого музею у співпраці з науковцями кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка» і Науково-дослідного центру охоронної археологічної служби України Інституту археології НАН України, а також із участю науково-педагогічних працівників кафедри історії та методики її навчання Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Учасників Конференції вітали заступник Міністра культури а інформаційної політики України Катерина Чуєва, заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Віктор Устенко, голова Залозецької селищної ради Андрій Нога, начальник Департаменту культури і туризм Тернопільської ОВА Світлана Байталюк, завідувач кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини НУ «Львівська політехніка» Іван Хома, директор Залозецького краєзнавчого музею Василь Ільчишин. Зустріч науковців проходила у змішаному очно-дистанційному форматі. Учасникам наукового форуму були запропоновані презентація археологічної експозиції Залозецького краєзнавчого музею та екскурсія руїнами Залозецького замку та костелу Св. Антонія ХVІ століття.

В оприлюднених наукових доповідях висвітлювалися проблеми посилення ролі музейних фондів і архівної документації в науково-дослідницькій діяльності (Василь Ільчишин, Віталій Рудь, Віктор Косаківський та інші), збереження та використання пам’яток археології для популяризації історичної спадщини (Наталія Собкович, Олена Жукова, Роман Миська, Нестор Рибчинський, Світлана Муравська, Оксана Годованська, Віталій Окатенко, Віталій Каспрук). Методологію популяризації археологічної спадщини розкривали Наталія Білас, Віктор Гуменний, Наталія Стеблій, Ярослав Погоральський, Наталія Тимець, Ярослав Онищук, Богдан Строцень, Павло Нечитайло і їх колеги з різних наукових і освітніх установ.

Грунтовно йшлося про конкретику археологічної роботи та музейної справи – в цьому напрямку предметно працювали Віра Гупало, Наталія Войцещук, Олег Осаульчук, Людмила Строцень, Тарас Василик, Марина Ягодинська. Серед таких конкретних питань домінували проблеми формування та збереження археологічної спадщини (Наталія Адамович, Андрій Кліш, Василь Ковбаса, Володимир Сидорович, Богдан Гринчишин, Галина Ковбаса,Тетяна Крупа). Доповідачі характеризували європейський вимір превентивної археології (Марія Падюка), трасологічні дослідження за матеріалами розкопок і досвід експериментально-трасологічних досліджень під час студентської археологічної практики (Василь Ільчишин, Оксана Грицюта), висвітлювали історію формування археологічних експозицій окремих замків і музеїв (Наталія Ганусевич, Володимир Данилейко, Володимир Парацій), а також видатних археологічних пам’яток нашої України (Дмитро Желага, Гання Жолоб, Оксана Лутай, Михайло Сохацький).

Колектив авторів у складі Руслана Коропецького, Наталії Булик, Марії Войтович, Яна Яковишина та інших розповідає про досвід роботи та перспективи розвитку археологічного музею Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України. Окремі доповідачі запропонували гостро-актуальні теми «Сучасні проблеми музеїв і археології на історичній Волині» (Святослав Терський) і «Виставкові проєкти Білицького краєзнавчого музею та краєзнавчого музею міста Горішні Плавні: співпраця під час військового стану» (Катерина Ткаченко, Євгеній Калашник).

Вагомий і змістовний внесок у виконання програми Конференції здійснили науково-педагогічні працівники нашої Академії. Доктор історичних наук, завідувачка кафедри історії та методики її навчання, професор Ірина Скакальська доповідала про «Формування SOFT SKILLS у здобувачів вищої освіти під час навчальної археологічної практики», а доктор історичних наук, професор Генріх Стронський звернувся «До питання про використання археологічних артефактів при вивчення історії первісного суспільства». «Кременецький замок в історіографічному дискурсі від початку ХІХ ст. до сьогодення» – тематика виступу кандидата історичних наук, доцента Володимира Собчука. Кандидат історичних наук Галина Сеньківська характеризувала «Шкільний музей як осередок навчально-виховної роботи та національно-патріотичного виховання учнів», а кандидат філософських наук Олена Мороз – «Артефакт як об’єкт філософсько-культурного аналізу».

 
Анонси
Галерея
galery 3
galery 3galery 3
На даний момент 669 гостей на сайті