Пошук
Головне меню

КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ: ІСТОРИЧНИЙ СЕКТОР

За Програмою та в рамках 76-ої Міжнародної конференції молодих вчених, що проходила на базі історичного факультету Харківського національного університету імені Василя Каразіна за участю Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених. а також науковців Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, відбулися «Каразінські читання (історичні науки)». Організаційний комітет Читань, до якого увійшли провідні науковці та представники молодіжної науки ХНУ, очолював декан історичного факультету університету-господаря, доцент С.Д.Литовченко. Над підготовкою Читань працювала робоча група, до складу якої входили студенти і магістранти історичного факультету.

Учасниками Читань стали студенти, магістранти, аспіранти і молоді науковці з  науково-освітніх інституцій України та зарубіжжя – Волинського національного університету імені Лесі Українки,  Ужгородського національного університету,  Дніпровського національного університету, Інституту всесвітньої історії" НАН України, Інститут архівознавства Національної Бібліотеки України імені Володимира Вернадського, Зміївського ліцею № 1 імені З. К. Слюсаренка, Київського національного університету імені Тараса  Шевченка, Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, Кременецького фахового медичного коледжу імені Арсена Річинського, Львівського національного університету імені Івана Франка, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Полтавського національного педагогічного університету  імені В.Г. Короленка, Скарбниці Національного музею історії України, Сумського  державного університету, Тернопільського національного педагогічного  університету імені Володимира Гнатюка, Харківського національного педагогічного університету  імені Г.С.Сковороди,  Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Центрально-українського національного технічного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, University of  Latvia.

«Каразінські читання» проходили у визначених тематично-секційних напрямках: «Археологія», «Воєнна історія», «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні науки», «Історія культури», «Історія релігії та церкви», «Історія освіти і науки», «Історія стародавнього світу та середніх віків», «Новітня історія країн Західної Європи та історія міжнародних відносин», «Ранньомодерна та модерна історія України», «Новітня історія України (1917–1939)», «Новітня історія України (1939–2022)», «Історія Харківщини».

В секції «Археологія» прозвучали наукові повідомлення про релегійно-міфологічні вірування, культурно-побутові звичаї та форми господарської діяльності наших предків в стародавню епоху, зокрема, в добу енеоліту–ранньої бронзи. Йшлося і про археологічні дослідження, які проводять українські вчені в наш час. Різноплановий характер мали розвідки молодих науковців, які працювали в секції «Воєнна історія». Вони досліджували залучення жінок до військової служби в колишньому СРСР, підготовку командирських кадрів у Галицькій Армії, систему оборони окремих регіонів України під час воєнних кампаній та систему навчання військової справи у різних групах збройних сил і навіть про діяльність військових формувань на території інших країн.

Важливі за фахово змістовною та методологічно спрямованою тематикою питання вирішували студенти, магістранти і науковці, які працювали у секції «Історіографія, джерелознавствао та спеціальні історичні дисципліни». Цікавим було повідомлення про тематику міжнародних конгресів з історичних наук, що проходили упродовж останніх трьох десятиріч, про співпрацю вчених з вивчення важливих загальноцивілізаційних і національних історичних проблем. Подана інформація про соціальний стан українського суспільства в минулому та позаминулому століттях, зроблено аналіз окремих періодичних видань другої половини ХХ століття. Учасники секції «Історія культури» аналізували тенденції розвитку європейського кінематографу та особливостей образів і техніки мистецтва фотографії  ХХ–початку ХХІ століть, зокрема, мистецтва сюрреалістичної фотографії. Оцінювали пам’яткоохоронну діяльність в Україні, ефективність роботи державних інституцій з повернення національних культурних цінностей та популяризації нашої культурної спадщини за допомогою заходів обліку, моніторингу, перспективних проектів та ефективних ініціатив.

У секції «Історія релігії та церкви» йшла розмова про релігійне відродження України, про специфіку тлумачення та застосування символіки духовних образів в релігійній теорії та церковній практиці, про роль і значення окремих духовних постатей в історії національної культури, про догматичне тлумачення та реальний статус жінки в релігійно-обрядовій сфері. Група молодих науковців, досліджуючи питання «Історії освіти і науки», висвітлювали розвиток православної книжності в період Середньовіччя, організацію роботи та діяльність українських організацій та об’єднань за рубежем, роль окремих персоналій української історії в розвитку національної науки, в забезпеченні інтелектуальних зв’язків між окремими групами і представниками української національної еліти. У цій секції з доповіддю «Організація патріархом Йосифом Сліпим роботи науково-освітніх установ в еміграції» виступила магістрантка Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Ольга Левочко (науковий керівник – доктор історичних наук, професор Ірина Скакальська).

Молоді науковці активно досліджували «Історію стародавнього світу і середніх віків». Вони аналізували обряди та звичаї давніх народів, особливості, тактику і стратегію давніх і середньовічних воєн, розвиток ремісництва у тогочасних містах; характеризували соціальний статус і господарську діяльність окремих соціальних груп, воєнно-політичне протистояння між  регіонами, країнами та соціально-політичними об’єднаннями. Тему «Новітня історія країн Західної Європи та історія міжнародних відносин» доповідачі розкривали у різновекторних змістових напрямках: формування, розвиток, внутрішня і зовнішня політика європейських держав та їх об’єднань, парламентська боротьба як важливий політичний фактор, позиція США і європейських держав щодо політичного режиму в Росії та щодо регіональних конфліктів і функціонування авторитарних режимів, становлення співдружності європейських держав. Надзвичайно важливими і безсумнівно актуальними темами для учасників Читань стали «Ранньомодерна і модерна історія України» та «Новітня історія України». Молоді науковці звернулися до проблем аграризованості ранньомодерних українських міст, висвітлювали роль січового козацтва в національній історії та особливості політичного, господарського і культурного життя українського соціуму в згаданий період. При висвітленні проблематики новітньої історії України за період 1917–1939 років доповідачі зосередилися на питаннях більшовицьких репресій проти українських громадян, біженства у період Першої світової війни, а також теорії та практики української еміграції на початку Другої світової війни; звернулися вони і до проблем тогочасного мистецтва, розвитку преси і літератури, висвітлювали творчий і публічний доробок представників українського політикуму.

Увагою доповідачів, що висвітлювали важливі питання історичного часопростору в межах 1939–2022 років, заволоділа тематика Другої світової війни у різних її контекстах, діяльність політичних партій, формування громадянського суспільства в Україні, проблематика формування і збереження історичної пам’яті українських громадян. Закономірно, що учасники Читань звернулися до окремих моментів історії Харківщини, серед яких особливу увагу привертають громадянські портрети харків’ян-патріотів, чиї імена – серед героїв Небесної Сотні, проблеми збереження культурної спадщини Харкова в умовах російської агресії проти України. Тут же була оприлюднена узагальнююча інформація про традиційну та багаторічну участь харківських студентів і магістрантів в роботі Міжнародної наукової конференції молодих учених «Каразінські читання».

 
Анонси
Галерея
56
5656
На даний момент 271 гостей на сайті