НА ПОШАНУ ШЕВЧЕНКА-ХУДОЖНИКА
Тарас Шевченко завжди вважав себе художником. Талант образотворця проявився у нього з раннього дитинства, а потім розквітнув у стінах престижного художнього закладу – Петербурзької академії мистецтв, у класі живописця Карла Брюллова. За значні досягнення в жанрі офорту Шевченко отримав звання академіка гравюри, окрім якої, його захоплювали пейзаж і портрет.
![]() |
![]() |
![]() |
Науковці та студенти мистецького факультету (спеціальність ”Образотворче мистецтво“) з нагоди 200- річчя від дня народження Тараса Шевченка організували ювілейну виставку художніх робіт. Її відкриття розпочалося хвилиною мовчання в пам’ять героїв Майдану, котрі загинули за ”вільну, нову“ Україну, про яку мріяв геніальний Кобзар. Дійство включало декламацію ”Молитви“ Андрієм Дубасом (31-Рк) та пісню ”Сон“ на слова Тараса Шевченка у виконанні студентки 21-Мк групи Катерини Шувалової. Режисувала відкриття керівник народного художнього ансамблю ”Калина“ Олена Новик.
![]() |
![]() |
![]() |
На виставці представлено 28 картин – по 14 від викладачів і студентів. Заслужений художник України Ярослав Омелян показав роботи у такому виді друку, як лінорит: ”Тарас Шевченко у Кременці“, ”Почаївська лавра“, ”Церква“, два портрети Тараса Шевченка. З графікою заслуженого художника України Євгена Удіна ознайомили тематичні ювілейні медалі ”Перебування Шевченка на Тернопільщині“: ”Почаївська лавра“, ”Кременець“, ”Вишнівець“ та монотипія ”Повставайте, кайдани порвіте!“.
Відвідувачі виставки мали змогу оцінити роботи шевченківської тематики, виконані членами кафедри образотворчого мистецтва та методики його викладання: олійні пейзажі Світлани Ткачук (”Хатина край села“ і ”Хатинка в сату“), Богдани Гуменюк (”Церква в Суботові“), Дмитра Синенького (”Реве, свище завірюха“), а також акварелі Наталії Волянюк ”Ой діброво, темний гаю“ та ”Верби над ставами“.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Характерною ознакою виставлених картин стали не тільки шевченківські мотиви в їх сюжетах, а й самі назви, почерпнуті з відомих поетичних творів Кобзаря. Цього принципу дотримувалися юні художники – студенти. Зокрема, випускники мистецького факультету попередніх років Олена Ситньова (пейзаж ”Пливе човен“) і Дмито Іванюк (гравюра ”Кобзар на могилі“), їх молодші колеги у пейзажах ”На луці сінокіс“ (Олена Ягнич) , ”Село на нашій Україні“ (Дмитро Михальчук), ”Одна я, одна…“ (Наталя Ковальчук), ”Хлюпочуться качаточка“ (Віта Сотнічук) втілили поетичні Кобзареві образи та мотиви в просторово- кольорові сюжети своїх картин.
![]() |
![]() |
![]() |
Значну частину експозиції ювілейної виставки складають виконані студентами роботи-копії. Юні художники працювали над картинами шевченківської тематики відомих майстрів пензля, котрі жили і творили в Кременці та відобразили на своїх полотнах перебування Шевченка в нашому краї. Предметом творчого художнього копіювання стали картини І.Гарасевича ”Шевченко на Замковій горі“ (Тетяна Починок), ”Шевченко в гостях у Варнака“ (Наталя Ковальчук), ”Шевченко у підземеллях Кременецького замку“ (Ілона Медвідь, Марія Осецька, Тетяна Дудь), картина Ю.Симоновича ”Шевченко на базарі в Кременці. 1846 р.“ (Олена Ягнич) та портрет Тараса Шевченка невідомого художника (Ірина Дмитрук).
До організаторів, авторів і гостей виставки зі словом про Поета і Митця, про омріяну Кобзарем і сучасну Україну звернулися ректор інституту, професор Афанасій Ломакович, заслужені художники України Ярослав Омелян і Євген Удін, доцент Олександр Соловей, голова студентського профкому Андрій Заблоцький.