UNIВЕРСУМ: КРОК ДРУГИЙ
Відбулася ІІ студентська науково-практична конференція педагогічного коледжу нашої академії за вже традиційною темою ”UniВерсум: крок у майбутнє“. Студентське наукове зібрання проходило у пленарному і секційному режимах.
Учасників пленарного засідання, котрі заповнили читальний зал академії, вітала директор педагогічного коледжу, кандидат технічних наук Н.В.Бабій. підкресливши важливість успішного минулорічного старту студентських науково-практичних конференцій коледжу, що віднині стають традиційними, вона позитивно оцінила здобутки студентської науки в коледжі, висловила впевненість в подальшому розгортання наукових пошуків майбутніх педагогів і побажала плідної роботи всім учасникам конференції.
Виконання програм конференції розпочала другокурсниця спеціальності ”Технологічна освіта“ Марта Собчук доповіддю ”Мовне вираження концептів ”фемінність“ і ”маскулінність“ у поезії Глини Гордасевич“ (науковий керівник Р.О.Дубровський), в якій студентка-науковець визначала головні тенденції та художні особливості української жіночої прози 80 – 90-х років ХХ століття як феномену і літературного явища сучасного літературного процесу. За допомогою аналізу жіночої прози вона показала, що традиційними маскулінними (чоловічими) рисами вважають незалежність, активність, схильність до ризику, прагнення досягнень і навіть певну агресивність. А фемінність (жіночність) схиляє до спілкування, взаємодопомоги, емоційності, довіри і навіть пасивності. Підтвердження таких висновків студентка знаходить у поетичних творах Галини Гордасевич.
Майбутній вчитель образотворчого мистецтва, студент четвертого курсу Андрій Дубас під керівництвом викладача коледжу Ю.О.Токар досліджував ”Особливості естетичного виховання молодших школярів“ і про результати своїх аналітичних пошуків доповів учасникам пленерного засідання. Він висвітлював сутність естетичного виховання, визначав його роль у формуванні молодої особистості, насамперед особистості школяра. Для аргументації важливості естетичного виховання учнів молодших класів було використано знаменитий афоризм: ”Майбутнє людства сидить за партою“. А формування світогляду майбутніх активних громадян суспільства не буде завершеним без забезпечення такого елементу, як естетичне сприйняття світу. проблема формування естетичних поглядів молодого покоління актуалізується і водночас ускладнюється деградацією суспільства, для якого характерна втрата орієнтації на загальнолюдські цінності, в тому числі, нівелювання морально-етичних і мистецько-естетичних ідеалів. Однією з умов протистояння цьому процесу є звернення до естетичних взірців і формування власних естетичних смаків з раннього дитинства у процесі навчання та виховання.
Продовжила тему естетичного виховання юної особистості четвертокурсниця спеціальності ”Технологічна освіта“ Вікторія Юрчук виступом ”Виховання учнів засобами декоративно-ужиткового митецтва“, який вона підготувала під керівництвом педагога О.М.Мушак. Студентка наголосила, що особливе значення для національно-культурного виховання має відродження народного декоративно-ужиткового мистецтва України, у предметах якого знаходять своє відображення національна історія і сьогодення, дух національної культури і сутність українського менталітету. Доповідач нагадала, що залучення учнів до проектування і виготовлення декоративних виробів дає їм можливість фантазувати, створювати нові орнаменти, кольорові гами, художньо-естетичні сюжети, витися надавати предметам і виробам естетичного вигляду й естетичної цінності. Висловлена думка, за якою, крім морально-виховних можливостей, краса творів декоративно-ужиткового мистецтва має творчу спонукальну здатність як надзвичайно важливу рису гармонійно розвиненої особистості.
Представники образотворчого мистецтва поступилися місцем за трибуною конференції юним музикознавцям. Першою прийняла мистецьку естафету майбутня вчителька музики, студентка четвертого курсу спеціальності ”Музичне мистецтво“ Катерина Козачук, яка виступила з доповіддю ”Феномен Мирослава Скорика“ (науковий керівник В.С.Мацкова). Вона розпочала із розкриття глибини впливу творчої спадщини композитора на розвиток української музичної культури і на формування таких рис молодого покоління, як український патріотизм і творчий індивідуалізм. Композитор належав до творчої інтелігенції 60-х років, яка після хрущовської ”відлиги“ внесла струмінь творчого неспокою в українську музичну культуру. М. Скорик плідно працював і в галузі музики для дітей: його цикл ”З дитячого альбому“ увійшов до репертуару юних музикантів. Окрім цього, ним написана музика до мультиплікаційних фільмів (”Еней“, ”Цапеня та його горе“, ”Як козаки куліш варили“). Фігура композитора асоціюється з естетикою ”нової фольклорної хвилі“, яка поєднувала джерела прадавнього музичного фольклору з найновішими композиторськими віяннями ХХ століття. Крім цього, портрет Скорика-митця доповнюють необароко, неоромантизм, пост авангард, джаз, що наділяє його творчість неповторними стильовими барвами, надає всіх ознак універсалізму.
Прозвучало на пленарному засіданні й наукове повідомлення студентки третього курсу спеціальності ”Фізичне виховання“ Іванни Ковальчук ”Фізична культура – запорука здоров’я“ (науковий керівник І.О.Олійник). Матеріалом для цього повідомлення послужили результати досліджень динаміки поширення захворювань серед підлітків. Зроблено висновок, що однією з основних причин погіршення стану здоров’я дітей є зниження їх рухової активності, а це гальмує життєздатність систем і функцій організму. Юна дослідниця наголошує на тому, що ситуація погіршується і через зростаючу популярність у дитячому і молодіжному середовищі привабливих видів ”нефізичної“ малорухливої діяльності (ігрові автомати, комп’ютерні ігри, Інтернет-спілкування тощо). До цього долучається комп’ютеризація освіти, характерними негативними рисами якої є високе зорове та нервово-емоційне напруження, специфічні умови середовища у дисплейних класах. У підсумку, засилля комп’ютерно-інформаційних технологій у всіх сферах суспільного життя, в тому числі в освіті як основній сфері діяльності підростаючого покоління, загострює проблему здоров’я молоді, насамперед учнів ЗОШ і студентів ВНЗ, і відносить її до глобальних проблем сучасності. Студентка зауважила, що при всій багатогранності підходів до збереження та зміцнення здоров’я школярів на перше місце виступає фактор рухової активності. Саме його врахування та забезпечення режиму оптимальної рухової активності дітей дозволять підвищити ефективність профілактичних заходів щодо поліпшення здоров’я студентської та учнівської молоді.
Третьокурсник спеціальності ”Музичне мистецтво“ Павло Левицький в доповіді ”Ідеологічна платформа українського націоналістичного підпілля 20 – 50-х років ХХ століття крізь призму повстанських пісень“ (науковий керівник Н.А.Галішевська) прагнув поєднати національну ідею, український патріотизм і музичний фольклор у його повстанському варіанті. Студент відмітив, що визвольні змагання українського народу у першій половині минулого століття знайшли широке відображення в усній народній творчості. Зокрема, система народної пісенності поповнилась чималою кількістю нових патріотичних пісень. Найновіші наукові віяння переконують у доцільності вивчення історичних реалій очима звичайних людей, ”історичних постатей другого плану“. У цьому сенсі цікавим є повстанський пісенний фольклор, дослідження якого проводяться недостатньо. Цей фольклор демонструє, що рядові учасники націоналістичного руху були схильними до демократичних принципів суспільного устрою, як це відображено у повстанській пісні:
Від синього Дону до сивих Карпат –
Одна нероздільна родина
Без панства, без рабства, насильства і зрад –
Вільна незалежна Вкраїна.
В інших пісенних творах виражені радикальні настрої українства в боротьбі за незалежність, про що співається у пісні ”Від Сяну і Збруча“:
Гей, ріднії діти, вже сонечко світить,
Збирайтесь на пир погуляти.
На рідних загонах вином та червоним
Московських гостей напувати.
Провідні теми повстанських пісень: боротьба за українську державність, звеличення України та її незалежності, як мети життя і боротьби, самозречення в ім’я цієї високої ідеї. Серед сюжеті значне місце посідають оповіді про злочини німецьких, польських і особливо московських окупантів на рідній українській землі, проти українського народу. Теоретичні міркування були підкріплені виступом вокально-інструментального квартету у складі Павла Яловського (баян), Сергія Волохатого і Тараса Головатюка (труби) й автора доповіді Павла Левицького (барабан) як вокаліста. Квартет виконав повстанські пісні ”Там, під Львівським замком“ і ”Ах, лента за лентою“.
Секційна робота конференції була організована у шести тематичних напрямах. Тему першої секції ”Галина Гордасевич: силует на тлі історії“ обумовив 80-річний ювілей від дня народження поетеси. Юні науковці досліджували різні аспекти життєтворчості нашої краяни: художня репрезентація концепту ”чоловік“ (Галина Пащак), художня реалізація проблеми самотності (Богдана Байдак), стилістичне навантаження лексичних повторів і епітетів (Зоряна Зух, Наталія Черняк), імагологічні аспекти автобіографічної прози поетеси (Аліна Матевощук), особливості духовно-релігійних традицій Волині (Ольга Корницька), художня візія вольової жінки (Оксана Трохименко), поетичний образ малої батьківщини (Анна Крижна).
Тема ”Мова, література та історія у формуванні духовності людини“ зацікавила членів другої секції. Студенти висвітлювали методи боротьби самостійницьких сил за незалежність України (Марія Гоц), концепти буттєдіяльності у творчості Михайла Коцюбинського (Олена Силка), кольористику роману В.Барки ”Жовтий князь“ (Олена Мельник), роль хронотопу у розкритті діалектики добра і зла в художній прозі (Олена Силка).
”Психолого-педагогічні проблеми формування особистості“ вивчали члени третьої секції. Четвертокурсники спеціальності ”Дошкільна освіта“ зосередились на питаннях розвитку образного мовлення у дітей дошкільного віку (Оксана Ковальчук), використання дидактичних ігор як засобу екологічного виховання дошкільнят (Олеся Хома), застосування усної народної творчості на заняттях з логіко-математичного розвитку дітей (Юлія Богуславська) та формування їх логіко-математичної компетентності (Ірина Нецюк).
Члени четвертої секції вивчали ”Природничо-технологічні аспекти суспільного розвитку“, де їх увагу привернули краєзнавчі питання: ”Краєзнавче вивчення села Тетильківці Шумського району“ (Олена Антонович), ”Бурштин – смоляниста сльоза з минулих століть“ (Ірина Лабінська, Оксана Сніцарук), ”Туристичні та рекреаційні ресурси околиць міста Заліщики“ (Михайлина Єремійчук), ”Охорона червонокнижних рослин с.Вілія Шумського району“ (Марія Гоц). Не залишилися поза увагою і теоретико-методологічні питання: ”Роль методу проектів у роботі вчителя трудового навчання“ і ”Використання додатків Google Docs як альтернатива стаціонарного програмного забезпечення для роботи з текстом, таблицями та слайдовими презентаціями“ (Дмитро Клак).
Студенти спеціальності ”Фізичне виховання“ аналізували фахову проблему ”Фізична культура і спорт як невід’ємний елемент загальної культури особистості“. У їх виступах переважав методологічний підхід: особливості фізичного виховання в сім’ї (Микола Цимбалюк), професійна підготовка із спортивно-оздоровчого туризму (Павло Домашич), особистість як носій фізичної культури (Людмила Лазір), зміст і сутність поняття ”фізичне виховання“ (Катерина Вишневська). Дослідження Анни Каліжук стосувалося історії розвитку національного єдиноборства ”хортинг“.
Юні мистецтвознавці – студенти спеціальностей ”Музичне мистецтво“ й ”Образотворче мистецтво“ розробляли актуальну тему ”Мистецтво як чинник етнозбереження та націєтворення“. Майбутні вчителі музики охарактеризували різні аспекти творчості композиторів Миколи Леонтовича (Софія Горобець, Світлана Кічата) і Станіслава Людкевича (Вадим Шматковський), а також звернулися до методичного питання ”Роль техніки диригування у розкритті художнього змісту хорових творів“ (Юлія Олійник). Образотворці повідомили про життя і творчість видатної української художниці Катерини Білокур (Тарас Допіра) і торкнулися глобальної теми ”Сучасне мистецтво“ (Юлія Стецюк).
Матеріали ІІ студентської науково-практичної конференції коледжу увійшли до другого випуску збірника студентських наукових статей ””UniВерсум“, опублікований за рішенням вченої ради коледжу. Відповідальними редакторами випуску виступили директор педагогічного коледжу Н.В.Бабій і голова циклової комісії гуманітарних дисциплін Р.О.Дубровський.